Буковинський козак, народний депутат ВРУ Михайло Гаврилюк в інтерв'ю виданню "Новое Время" зізнається, що релігійний і слідує християнським заповідям. Тому давно пробачив силовиків, які катували його на Майдані, і ті замість належних їм від трьох до восьми років в'язниці отримали умовний термін.
— Прощати треба, так сказано в писанні, — резонно каже нардеп.
Також він прощає односельців, які за його відсутності розкрадають хату.
— Скоро там нічого не залишиться, і мені взагалі не потрібно буде ні за що переживати,— каже Гаврилюк.— Якщо беруть, значить, їм потрібніше.
Також деякі земляки, користуючись нагодою, просили Гаврилюка прилаштувати їх у Києві.
— Але я ж не бізнесмен, у мене немає робочих місць. Є помічники, але взяти до себе будівельника чи хлібороба, я вважаю, неправильно, — пояснює він свою позицію.
У самого Гаврилюка теж немає вищої освіти: обмежившись вісьмома класами, він пішов працювати на будівництво. Натомість, за його словами, та школа, яку він зараз проходить у Раді,— краще за будь-який університет.
Козак намагається серйозно розібратися в кожному законі, який виноситься на голосування: спочатку слухає обговорення на фракції, потім у залі — думки колег з профільного комітету. Якщо щось не розуміє, перечитує законопроект. Він зізнається, що мріє про серйозне реформування України, і шкодує, що досі якісного оновлення не відбулося.
— Ось взяти законопроект про електронне декларування доходів чиновників. Ви думаєте, у залі не набралося необхідної кількості голосів, хоча було з ранку зареєстровано 314 депутатів? Ніхто нічого не хоче міняти. Вони як сиділи на потоках, так і сидять. Зайшла нова сила. Але наша молода кров стоїть перед спокусою. Деякі їй піддаються, — каже нардеп.
— А вам пропонували гроші за голос?
— Коли ухвалювали бюджет, я знаю, що деяким депутатам давали по півмільйона доларів. До мене навіть не підходили: знають, що я, дурник, і так проголосую.
Гаврилюк пройшов у Раду по мажоритарному округу і дорожить своєю незалежністю.
— Якщо вважаю, що закон потрібен для нашої держави — я його підтримую, якщо ні — ніхто мене не змусить, — говорить він.
На питання про зарплату буковинець відповів: "У мене зараз цілих 4,5 тис. грн. Червону-чорну ікру не їм, на одяг теж багато не витрачаю. Треба питати, чи вистачає грошей бабусям і дідусям, у яких пенсія 1,2 тис. грн.
— Вам компенсують оренду квартири? 13 тис. грн компенсації платять?
— 13 тис. грн платять тим, хто живе в готелі у Києві, а я винаймаю в Боярці [передмістя Києва] однокімнатну квартиру, де є все, аж до ложки, за 4.500 грн. Стільки мені і компенсують.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар