Говорили-балакали, сіли і заплакали. Певно, саме такими словами можна описати процес проведення децентралізації управління на Буковині. Адже говорять про нього вже давно, а люди й досі достеменно не розуміють, як все має відбуватися. Та не те що люди, навіть місцеві чиновники не знають, чим це скінчиться і роблять все ніби навпомацки.
На власній шкурі відчули це мешканці Хотинщини. Ось уже понад рік люди не мають ані райвідділення поліції, ані фонду соціального страхування, ані прокуратури тощо. Усі ці структури підпорядковані Кельменецькому району. Невдоволення людей виливалося вже кілька разів вуличними протестами. Вперше, у січні, активісти перекрили міст в Атаках із вимогою припинити об`єднання низки установ із центром у Кельменцях. Втім, результату воно не дало, і люди знову, вже 2 лютого, зібралися на віче з тією ж вимогою. Адже, на переконання людей, перенесенням установ не обмежиться – Хотин може просто втратити статус райцентру.
Хотинчанин Андрій Курочкін розповідає, що укрупнення повинно відбуватися, але як – ніхто не знає, адже прописаного плану ні в кого немає.
- Попередньо, мало бути три райони – Чернівецький, Кельменецький і Сторожинецький, - каже А. Курочкін. – Але потім відбувалися якісь зміни. І нині переводити державні установи у місто, яке значно менше в усіх відношеннях за Хотин – нерозумно. У нас тепер немає практично нічого – все перевели у Кельменці. Частково скорочують уже ліжкомісця у лікарні. Так, місто в нас вважається дотаційним, адже виживає за рахунок бюджетників. А не буде роботи – перестануть виплачувати зарплати і, відповідно, місто саме по собі помре. Тому підготували петицію президентові з проханням припинити це неподобство.
На отримання довідки витрачають мало не весь день
Чоловік розповів, шо на думку людей ніхто не зважав. Якщо говорилося, що укрупнення повинно відбуватися «з урахуванням історичних, економічних, екологічних, демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій», у цьому разі зважали лише на географічне розташування - Кельменецький район – посередині між Хотинським та Сокирянським.
- Але ж історично Хотинський повіт був найбільшим ще у Бессарабській губернії, включав Кельменецький, Сокирянський, Новоселицький та частину Заставнівського району, і навіть частину сучасної Молдови, а Хотинська фортеця була одним із важливих форпостів на захисті держави, - каже пан Андрій. - Спочатку всі думали, що так потрібно. Та не може такого бути, аби ми за будь-якими довідками їздили бозна-куди. Наприклад, є села віддалені від Хотина, котрі під Чернівцями. І звідти за 100 км дістатися до Кельменців практично неможливо – нема транспорту. Якщо робити все за правилами, спочатку треба розробити інфраструктуру, а потім вже переводити установи.
Нині Хотинщина залишилася без відділення поліції, фонду соціального страхування, прокуратури, санстанції – і це неповний перелік установ, які перемістили до Кельменців
Самі ж мешканці району не проти ні децентралізації, ні укрупнень. Головне – вміло це проводити і раціонально.
- Зараз планують реорганізацію відділу культури й освіти, - каже учасник протестів у Хотині. – Подейкують, що і суду більше у нас не буде.
Чоловік розповідає, що був випадок, коли з села чоловік приїхав у відділення санепідемстанції, півдня прочекав, а виявилося, що у Хотині його давно немає. Бідоласі ніхто нічого не пояснив. Люди із сіл і не знають, що діється у районі. Чомусь усе роблять тишком-нишком. Ніхто не веде роз’янювальну роботу.
У цьому і вся проблема. Немає чіткої відповіді від чиновників Всі кивають на міністерства. Кажуть, робіть запити, і вам даватимуть відповіді. Можливо, нічого не знають, а може не хочуть далі збурювати людей.
Єдине, що вдалося витягти з Хотинської РДА, що район не збираються приєднувати до Кельменеччини. Тоді навіщо ж переносити всі структури?
Перенесення структур – тільки марна трата грошей
На селі кажуть, що не чули про приєднання районів, і рішення такого ніхто не бачив. Сільський голова села Недобоївці Анатолій Мігалатюк каже, це, швидше всього, чутки. Але чому переносять установи з одного міста в інше – незрозуміло.
- Виходить, що райони не приєднують, а деякі структури з Хотина просто забирають, - розмірковує сільський голова. – Одні структури перевели у Новоселицю, а інші у Кельменці. А громада не розуміє, що відбувається.
Людям, насамперед, дуже незручно з практичної точки зору. Всі державні структури повинні бути найближче до людей. А позаяк нові громади фактично ще не сформовано, усе відбувається з точністю до навпаки.
- Мешканці сіл взагалі не повинні їздити нікуди за довідками. Чому в нас усе спочатку переносять кудись, а потім в об`єднаних громадах такі ж структури будуть створювати на місцях? Це ж зайва трата і часу, і коштів! Навіщо руйнувати те, що навіть ще не створено? Тому люди й обурюються. До того ж бояться, що під цей галас закриють ФАПи, ощадкаси.
До Кельменців із Зарожан немає чим дістатися
У Зарожанах теж проти такого укрупнення, адже вважають, що перенесення держструктур – перший крок до об`єднання районів. А воно мешканцям Хотинщини аж ніяк не на користь.
Микола Паур, сільський голова села Зарожани Хотинського району, вважає, що думкою людей у цьому разі взагалі ніхто не цікавився. Тим паче, якби Кельменці були економічно міцніші, або мали потужнішу інфраструктуру, або хоч зручне географічне розташування…
- Думаю, якщо є державна програма з об`єднання громад, то, звіснобудуть якісь скорочення. Виходить, що у Кельменцях хтось швидше «зарухався». Тому в нас і відбирають все. Та для сельчан це спричиняє суцільні незручності – навіть дістатися до Кельменців проблемно – немає сполучення.
Мешканці Кельменецького району теж не особливо розуміють що відбувається. Андрій Піхут із села Бурдюг припускає, що нині влада робить усе, аби легше було потім маневрувати із землею. На думку чоловіка, варто радше говорити про шкоду від цих об`єднань, ніж про користь.
Обурює людей і те, що єдиної відповіді ні від кого добитися просто неможливо. Звісно, про об`єднання районів ніхто офіційно не каже, але дії говорять самі за себе. Сама по собі децентралізація та укрупнення нічого поганого не несуть. Та проводити їх слід злагоджено і прозоро. Чому людей поставили перед фактом? Може варто чиновникам покинути свої насиджені місця і піти до людей?
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар