Синдром хронічної втоми (СХВ) – хвороба досить молода. Особливої актуальності вона набула впродовж останніх десятиріч, коли зросла кількість людей, що скаржилися на постійну втому, але, попри те, жодних захворювань лікарі у них не знаходили.
– Тоді й почалися активні дослідження цього стану, та було встановлено, що він більш характерний для людей інтелектуальної праці, цілеспрямованих, активних, молодих. Тому на початку такий стан називали то «синдромом менеджера», то «синдромом білих комірців», асоціюючи його з психоемоційним перевантаженням, та навіть з депресією, – розповідає доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Галина Коваль. – Закономірно, що хвороба без явних причин та об’єктивних підтверджень викликала недовіру та скепсис у практичних лікарів і як діагноз не сприймалася. Попри те, з часом відмінності від депресії та інших причин вираженої, перманентної втоми стали очевидними. Зокрема, було чітко доведено, що при депресії втома виникає вторинно, як наслідок небажання, немотивованості до праці, а при синдромі хронічної втоми – власне, втома заважає хворому здійснити проекти, бажання, мрії. Врешті, медики визнали, що це самостійна хвороба, яка із назвою «синдром хронічної втоми» була вперше описана А. Ллойдом і співавторами у 1984 р. Сьогодні синдром хронічної втоми визначається як мультипричинне порушення нейроімунних механізмів під впливом інфекційних агентів, що призводить до дисбалансу імунної та центральної нервової систем.
Кого вражає хронічна знемога
Щоб втома не збила з ніг, глибоко дихайте
Мар’яна Майстрюк-Красій, психолог
Те, що хронічна втома вражає переважно молодих і енергійних – не випадково, адже вони багато працюють, прагнуть досягти високих результатів, і то швидко. А коли бажаного здійснити не вдається, це викликає негативні емоції, котрі, окрім психологічного дискомфорту, ще й вбивають Т-лімфоцити (саме ці клітини допомагають боротися з недугами).
У групі ризику також люди інтелектуальної праці, вони практично не дають мозку перепочити. Додайте до цього велику кількість інформації, швидкий темп і ритм життя. Навіть діти сьогодні скаржаться, що час біжить дуже швидко, а встигати треба багато, це виснажує. Нормою стало і засиджуватися на роботі далеко за північ, тож повноцінно відпочити вдається рідко.
Тому хронічна втома – це своєрідне попередження, сигнал від організму, що йому потрібен перепочинок. Аби не довелося лікувати цей синдром, необхідно навчитися говорити собі «стоп», робити хоча б невеличкі паузи під час робочого дня. Допомагає так звана «техніка 20 секунд» – зробити глибокий вдих, рахуючи про себе до семи, потім затримати дихання, порахувавши до п’яти, а після цього повільно видихнути повітря, полічивши до восьми. Від такого глибокого дихання м’язи розслабляються, а організм насичується киснем. Робити вправу необхідно раз на годину.
– На цю недугу хворіють переважно в екологічно несприятливих регіонах із високим рівнем забруднення навколишнього середовища хімічно шкідливими речовинами або з підвищеним рівнем радіації.
– Осіб з імуногенетичною схильністю до вірусних інфекцій на тлі порушень функціонування імунної системи.
Якою буває втома
– Післявірусний синдром стомлюваності (ПСС) – підвищена втома, яка формується після перенесеної вірусної інфекції, не зникає після відпочинку і сну та призводить до значного зниження розумової і фізичної працездатності (12-15%).
– Синдром втоми есенціальний (СВЕ) – хронічна втома більше 6 міс., яка не зникає після відпочинку і сну та призводить до значного зниження розумової і фізичної працездатності, причини якої не відомі (8-10%).
– Вторинний синдром втоми (ВСВ) – спостерігається при різних хронічних соматичних, психічних та інших хворобах (75-80%).
Ви не просто втомилися, а захворіли на втому якщо:
– відчуваєте постійну знемогу понад 1 міс. (для ПСС) або більше 6 міс. (для СВЕ) після перенесеної вірусної інфекції. Втома не зникає після відпочинку і настільки виражена, що знижує середню фізичну та розумову активність більше, ніж на 50%;
– Такі симптоми можуть спричинити інші захворювання – психічні, онкологічні недуги, токсикоманія, алкоголізм, наркоманія, туберкульоз, автоімунні, алергійні, ендокринологічні хвороби, грибкові, бактеріальні, протозойні інфекції, зловживання ліками, саркоїдоз тощо. Та якщо ці недуги виключили, значить, знесиленою людина почувається через синдром хронічної втоми.
Побороти недугу допоможуть сон і загартовування
– За наявності синдрому хронічної втоми перш за все необхідно відрегулювати режим праці та відпочинку, збільшити тривалість сну – можливо, це банальна перевтома.
– Одразу звертатися до імуностимулюючих засобів не варто – вони можуть діяти, як батіг для імунної системи, яка і так втомлена і їй, навпаки, потрібна підтримка. Такою підтримкою для імунної системи перш за все є збалансоване харчування, багате на вітаміни та інші поживні речовини.
– Також для боротьби з цією недугою корисними будуть загартовування та помірне фізичне навантаження.
Надія КАРБУНАР
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар