Інститут післядипломної освіти Чернівецької області відзначив ювілей

В Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області відбулося свято – заклад відзначив свій 75-річний ювілей. У рамках свята відбулося відкриття музею, де представлено історію інституту від заснування до сьогодення, а також презентація  книги на честь такої визначної дати. Про те, чим живе вуз сьогодні, розповів директор ІППОЧО Григорій Білянін.

- Які функції та завдання виконує інститут нині?

- Наразі маємо 75 років існування нашого закладу, котрий був заснований обласною радою і зараз є комунальним закладом обласної ради. Покликаний інститут відповідати за методичне забезпечення всіх освітянських закладів освіти області та навчати працівників системи освіти методично правильно здійснювати навчально-виховний процес у всіх школах, дитсадках, а також ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Методичний супровід включає аналіз та корективи змісту освіти для регіону, що є суттєво – це факультативні курси, притаманні нашому регіону. Можу сказати, що наразі до оцих початкових завдань ми додаємо функціонування експериментальних майданчиків на базі навчальних закладів, які дозволять нам ближче вивчити практику роботи шкіл щодо вирішення тієї чи іншої освітянської проблеми,  щоб надалі могли це рекомендувати іншим навчальним закладам. Для цього у нас є три наукових кафедри, вони мають по кілька майданчиків і працюють на них над вирішенням наукових проблем, які потім допоможуть у практиці всіх вчителів області.

Практично найголовніша функція Інституту післядипломної педагогічної освіти – це проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів. Саме підвищення кваліфікації на курсах дає можливість при атестації підвищити свою категорію. Зараз ми повністю модернізували курси підвищення кваліфікації, перейшли на модульну систему і на нові форми проведення (ліцензовано у ВАК 55 нових навчальних програм). У нас діє денна (двопрофільна, інтегрована), дистанційна, очно-дистанційна форма навчання. Від заочної ми відмовилися через її неефективність. А щоб ми могли підвищити якість навчання, нам виділили корпус, де зараз обладнано 10 прекрасних аудиторій з мультимедійним супроводом, який дозволяє нам повною мірою виконувати програму із проведення перепідготовки вчителів.

Створено також новий навчальний відділ, який займається тільки курсами підвищення кваліфікації. Зараз така специфіка, що у селах, де дітей мало, один вчитель читає кілька предметів, то ми для них зробили двопрофільні, індивідуальні курси.

І загалом за останні роки інституту вдалося технічно сильно оснаститись. Ми обладнали ще дві нові комп’ютерні аудиторії для дистанційного навчання. Також придбали потужний сервер, який дає можливість доступу до швидкісного Інтернету. Також у нас діє свій сайт, ми обладнали вебінар-зал для проведення вебінар-нарад та інтернет- конференцій. Одне слово, останнім часом вуз зробив великий крок вперед. Це дало можливість вчителям піднімати на новий рівень якість викладання у школах. 

- З якими ж проблемами стикається інститут?

- Зараз такий період, він схожий на дев’яності роки, коли Україна стала незалежною. Тоді також всі думали, мовляв, отримали незалежність і все прийде само. Отак і зараз, коли відбувся майдан і ми думаємо, що після майдану весь порядок, все, що потрібно системі освіти, прийде саме. І не всі цілком відчувають відповідальність за те, що потрібно зараз негайно зробити, щоб у системі освіти не було паузи, бо будь-яка пауза відкочує нас назад. Проблема наша у тому, що нема законів, які б регламентували нашу діяльність. Досі не ухвалено закон про освіту, а відповідно немає нормативних документів, котрі б дозволили нам робити все те, що ми повинні робити.

- Що ж до тенденцій у кваліфікації вчителів, їхня підготовка з кожним роком погіршується чи все ж поліпшується?

- У всі часи вчителі були хороші і погані. Ми більше знаємо та пропагуємо хороших вчителів. Це завдання нашого інституту – вивчати їхній досвід, пропагувати та вчити інших, щоб працювали так само. Скажу, що хороших вчителів нам вистачає. Та склалася тенденція, що з появою шкіл нового типу, зокрема гімназій, ліцеїв, вони, звичайно, поміняли місце роботи на користь цих закладів. Це пов’язано, мабуть, і з оплатою праці тощо. 

- Яку ж мету на найближчий період ставить перед собою інститут?

- У мене є мрія, у нас для цього і документація вже розроблена,  реставрувати два корпуси, які є (добудувати третій поверх), і зробити так, щоб на останньому поверсі були гуртожитки для курсантів. Завдяки цьому курсантам не доведеться щодня їздити додому,  а жити вони зможуть два тижні у нас і працювати у нашій науковій бібліотеці. Тоді і якість перепідготовки значно зросте.

- Куди ж нині рухається наша освіта?

- Якщо хоч оглядово ознайомитися із Законом «Про  освіту», то стає зрозуміло, що нам потрібно починати міняти структуру, яка нині є. Це буде початкова школа (4 роки, перехід відбудеться вже 2017 року), основна середня школа (5 років. перехід 2021 року) і профільна школа (3 роки). Нині не зрозуміло, як все це має діяти. Залежно від того, яку структуру нам дасть закон про освіту, відразу йде зміст освіти, забезпечення підручниками. Наприклад, вже зараз зрозуміло, що десяті-одинадцяті класи були двома останніми, а зараз їх напевно доведеться розбивати на три. То зрозуміло, що зараз ми не можемо розпочати ту роботу, яку вже пора. Саме оця пауза вичікування, вважаю, на сьогодні, є недоречною .  І саме від термінового прийняття закону про освіту залежить, чи швидко будуть рухатись всі інші реформи в освіті. 

Уляна ДЕЛІКАТНА