Коли герой відомого оповідання «Троє в одному човні» прочитав рекламний буклет до пігулок, він одразу зрозумів, що усе життя нездужав на захворювання печінки. Найгостріше у нього проявлявся симптом «неохота до будь-якої праці». Через нього хлопцеві довелося чимало страждати, коли його називали ледацюгою. А читаючи медичну книжку, він з кожної сторінки дізнавався про нові і нові страшні хвороби, симптоми яких вмить знаходив у себе.
Що таке іпохондрія?
Постійні скарги на нездужання, підвищена увага до свого тіла, постійні візити до лікарів можуть свідчити, що людина стала іпохондриком. Як розповів лікар-терапевт Юрій Щербанюк, іпохондрія, або іпохондричний невроз – це стан, коли людина перебуває у постійній тривозі, боїться захворіти тією чи іншою хворою, сама ставить собі діагнози і вишукує симптоми. Звичайні відчуття іпохондрики сприймають, як неприємні та хворобливі, постійно скаржаться, причому дуже часто описують такі невизначені симптоми як слабкість, важкість у грудях.
Навіть отримавши хороші результати діагностики, іпохондрики далі ходять до лікарень, шукаючи новий діагноз
-Таку хворобу дуже важко діагностувати, - розповідає Ю. Щербанюк. – У кожного лікаря є пацієнти, що особливо уважні до свого здоров’я. Ми скрізь чуємо поради не займатися самолікування і, відчувши найменші ознаки нездужання, звертатися за медичною допомогою. Проте є межа. Не одразу можна визначити, коли увага до свого організму переростає у патологію. Зазвичай люди, які страждають від іпохондрії, дуже нервові й не сприймають негативні результати аналізів та медичних обстежень як аргумент. Вони продовжують шукати діагноз, частіше за все, вважають, що, окрім основної хвороби, розвиваються також супутні, стають постійними гостями лікарень та поліклінік. Іпохондрики часто переконують у необхідності проведень тих чи інших непотрібних обстежень, проте не можуть заспокоїтися навіть отримавши хороший результат. Вони звинувачують медиків у непрофесійності, починають самі призначати і приймати препарати, що вже по-справжньому може зашкодити організму.
Чому людина починає шукати хворобу?
Передумовами розвитку іпохондрії можуть бути психологічні проблеми та депресії. Найбільше схильні до таких надуманих хвороб люди із низькою самооцінкою чи певними комплексами, недовірливі та невпевнені у собі. Вони намагаються отримати соціальну підтримку, обравши роль хворого.
Медичний психолог Галина Шваб пояснює, що іпохондрія завжди супроводжується іншими психічними розладами. Іноді її зараховують навіть до форм істерії чи божевілля. До речі, люди, що страждають від затяжних депресій, також часто скаржаться на різноманітні соматичні відчуття, які не мають фізичної основи. Існує навіть думка, що надумані хворі мають підвищену чутливість, тому неправильно інтерпретують ті чи інші відчуття, проте така версія не підтверджена.
Люди хворіють через пасивний спосіб життя
Іпохондрики завдають дуже багато клопоту рідним та друзям. Вони дуже вразливі, якщо їхні проблеми ігнорувати чи називати надуманими. Тут потрібен дуже розумний підхід, адже сприймаючи їхнє занепокоєння занадто серйозно, також може зашкодити і лише закріпити іпохондрію. Трапляються, що рідні нібито відчувають, що хвороба надумана, та водночас бояться недооцінити її серйозність. Таким чином виникає замкнене коло, але з часом іпохондрія спричиняє дедалі більшу залежність. Іноді люди навіть наражають себе на непотрібне хірургічного втручання.
Хвороба прогресує і через те, що сьогодні є доступ до усієї можливої інформації, частина якої є непрофесійною та оманливою. Бажаючи прочитати про свою хворобу, іпохондрик вводить терміни у пошукову систему, починає вичитувати про ознаки чимраз нових захворювань і таким чином все більше заглиблюється у свою залежність.
Як лікувати?
Лікувати хворобу, якої немає, не так просто.
-Медикаментозно лікувати іпохондрію небезпечно, - зауважує Ю. Щербанюк, - адже це також лише закріпить впевненість людини у тому, що із нею щось негаразд. Зазвичай потрібне психотерапевтичне лікування. Корисні народні методи, такі як, приміром, обливання холодною водою, а також незначні фізичні навантаження. Іноді призначають різноманітні відвари трав, які мають сильну заспокійливу дію. Скажімо, ромашку м’яту, настій конвалії... У будь-якому разі лікування краще довірити фахівцю, адже у запущеній формі іпохондрія може мати серйозні наслідки.
Ольга СКЛЯРЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар