В одному приміщенні з Будинком культури тулиться сільська бібліотека. Місцеві бібліотекарі не просто допомагають мигівчанам підібрати собі книжки, вони водночас пишуть історію села.
- Усі бібліотекарі, один за другим збирають дані про Мигове. Потім ми створюємо такі альбоми (показує, - авт.), де записуємо історію села, його цікавинки, - каже мигівський бібліотекар Орися Козубовська. – Окрім цього, у нас великий книжковий фонд – понад 20 тис. примірників. А 2012 року ми виграли два нові комп’ютери, принтер. Тепер в сільську бібліотеку почали ходити частіше, діти "сидять" в Інтернеті, шукають необхідну інформацію та спілкуються з батьками, які за кордоном. Все це безкоштовно. Читають мигівчани жіночі романи, детективи, періодику, деякі цікавляться навіть літературою на військову тематику.
Пані Орися охоче розповіла нам, що село так назвали, бо колись тут жив пан Мігай. Також є версія, що це був пастух Мигова, або ж село назвали від річки Мигівки. Перша ж згадка про населений пункт датується 1776 роком. Церкву у селі побудували 1873-го, добудована вона діє дотепер і є архітектурною пам’яткою.
Ірина БЄЛОВА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар