Кохання родом з дитсадка

Тетяна САНДУЛЯК poglyad@cv.ukrtel.net Інколи можна почути захопливу розповідь сімейної пари про історію їхнього кохання, яке почалося… ще з дитячого садочку. Психологи кажуть, що у молодшому віці – це симпатія та товариські стосунки, а відтак прояв ніжних почуттів. Дитяча закоханість – це перший досвід взаємостосунків з протилежною статтю, і чи збережеться вона з часом та переросте у справжнє кохання якоюсь мірою залежить і від поведінки батьків. – Оскільки мова йде про сферу тонких почуттів, то при обговоренні стану дитячої закоханості у сімейному колі треба враховувати індивідуальні особливості дитини, а також те, як вона сприйматиме розмови про “об’єкт” обожнювання, – розповів психолог-методист Центру практичної психології та соціальної роботи Ігор Огданський. Годі вже казати про дитину, якщо навіть дорослі, розмови про свої особисті почуття сприймають дуже вразливо. І. Огданський радить, якщо у вашого чада зародилось перше щире почуття – уважно вислухайте дитя та сприймайте його уподобання з повагою та особливою обережністю. Закоханість робить дитину більш вразливою, тому батьки мусять показати дитині, як треба берегти і захищати свої почуття, а не принижувати їх насмішками. Навіть безневинний жарт чи необдумано кинута репліка здатна завдати маленькій людині душевну рану і розвинути в ній різні комплекси. Щоби спогади про перше кохання залишили світлі сліди в душі дитини, ставтесь до того, що відбувається з нею, з великою увагою та делікатністю. “Я тебе люблю за…” – Насправді до десятирічного віку ми любимо “за щось”, – каже психолог. До прикладу: “Я з тобою дружитиму, бо ти ділишся іграшками” або “Мені подобається цей хлопчик, бо він до мене гарно ставиться”. Зазвичай діти не хочуть ділитись ні з ким своїм захопленням, тому батьки залишаються осторонь. На переконання психолога, до десяти років мова йде про симпатії та прив’язаності “за щось”, і тільки згодом юні створіння вже вчаться проявляти свою любов. Саме так формуюється наступний етап стосунків – “люблю тебе не тільки за те, що я щось отримую, а тому що можу щось дати”. Що для тебе зробити? Першими проявами таких речей може бути, наприклад, квіточка у подарунок чи “валентинка”для дівчинки, яку ваш син обожнює. Якщо у віці 10-13 років хочеться власного здійснення бажань, то у молодшому – це здебільшого копіювання поведінки дорослих. Тому не шукайте у вчинках дітей непристойного сенсу. Найчастіше за подібною грою у закоханих стоїть бажання спробувати чергову дорослу роль. Поради батькам Як відомо, буває так, що хтось подобається нам, однак об’єкт вподобань не відчуває нічого стосовно нас. Як бути якщо нерозділене кохання торкнулось вашого дитяти? Перш за все, радить психолог, спробуйте викликати дитину на відверту розмову. Якщо дитина скаржиться на те, що на неї не звертають увагу, з’ясуйте чому так сталось та які побажання стосовно цього має дитина. На цьому етапі важливо леліяти почуття, які виникли, адже, неоцінивши належно їх батьки тільки нашкодять. І основне – не чіпайтеся до дитини з надокучливими запитаннями, а краще – давайте побільше відповідей на її запитання. До теми! І. Огданський з власного досвіду роботи переконаний, що закоханість турбує дітей переважно з 5-го класу. А найбільш актуально тема першого кохання постає у 7-8-х класах. Саме тоді старшокласників турбують зовнішній вигляд та оцінка власних дій. Відтак до 5-го класу з приводу першого кохання більше переживають батьки, аніж діти.