Колись на свято Миколая у Чернівецькій області не було прийнято щось дарувати

За старим стилем, 6 грудня і 9 травня православна церква вшановує пам'ять Святого Миколая-Чудотворця, який народився в Патарах Лікійської області і був архієпископом Мір Лікійських, що у Малій Азії.

Як розповів кореспонденту vidido.ua в. о. завідувачa кафедри етнології, античної і середньовічної історії ЧНУ Михайло Чучко, оскільки свято Миколая припадає на піст, то якихось веселощів не влаштовують. А ось традиція обдаровувати дітей пішла від одного із випадків з життя святого. Ще будучи пресвітером в Патарах, Миколай дізнався про одного, колись багатого жителя, котрий розорився. Щоб якось здобути грошей на їжу, чоловік вирішив використати трьох своїх дорослих доньок на блудодіяння. Тоді  Миколай вирішив допомогти чоловікові, аби той не вчинив цей гріх. Тому першої ж ночі поклав на вікно чоловіка гаманець з золотими монетами. Після цього той відмовився так чинити зі своїми доньками, а з часом найстаршу з них видав заміж. Коли ж він зібрався видавати другу доньку, Миколай знову залишив вночі на підвіконні чоловіка дарунок. Коли ж третя донька збиралася заміж, чоловік вирішив дізнатися, хто ж його благодійник, тому заховався і стежив, хто ж прийде до вікна. Тоді й побачив, що то був священик Миколай, котрий допомагав знедоленим та зцілював хворих.

Традицію дарувати на Миколая дарунки дітям на Буковині розпочали українські народні товариства

А ось на Буковині дарувати щось на свято Миколая не було заведено. Буковинські етнографи ХІХ-початку ХХ століття, котрі доволі скрупульозно вивчали звичаї місцевого населення, не зафіксували жодних народних традицій, пов’язаних з цим днем. Вони констатували лише його повсюдне вшанування як цілителя хворих та наявність майже у кожній буковинській хаті його ікон. Здавна на честь Миколая будували багато храмів. Якщо порахувати кількість церков присвячених цьому Святому, то він буде на другому місці після храмів, освячених на честь архістратига Михаїла та архангела Гавриїла.

У сусідній Румунії, до складу якої входить південна частина Буковини, так само не було прийнято проводити якихось обрядів на це свято. Люди просто йшли на Богослужіння. А ось в Австрії, котра жила за західною традицією, Миколая не лише вшановували як святого, але й дарували презенти цього дня.

Свято Миколая з традицією обдарування дітей подарунками було і залишається популярним на Галичині, звідки в новітню добу воно поступово перекочувало і на Буковину.

Насамперед, ця традиція набула популярності в різних заходах українських товариств, пов’язаних з українським рухом,  у міжвоєнний період, коли Буковина входила до складу Румунського королівства. Члени товариств влаштовували так зване свято Миколайка: одного з чоловіків переодягали у Миколая, себто в одяг єпископа, давали в руки посох, і він роздавав дітям подарунки.

Піку популярності святкування Миколая набуло у 1990 роки знову ж таки під впливом західних, перш за все галицьких, областей. Саме тоді почали масово підносити дарунки на Миколая вдома та у школах і садочках, влаштовувати святкування, обдаровувати дітей-сиріт.