Кредитна петля

Анна ГАРГАЛЯ gargalia@ukr.net Віднедавна традиційне для мешканців Заходу життя у кредит поширилося в Україні. На позичені у банках гроші українці купують квартири, машини, побутову техніку, вчать дітей у вишах і навіть відпочивають. Споживчі банківські кредити стали настільки популярними, що, за оцінками експертів, торік їхній сукупний обсяг удвічі перевищив аналогічний показник трьох(!) попередніх років. Не в останню чергу тому, що кредитні операції є обопільно вигідними. Людям – бо за поточної відсутності грошей вони можуть купувати необхідне навіть попри немалі видатки по відсотках. Банкам – саме завдяки цим відсоткам, що подекуди складають 30-35 і навіть 50% річних. За висновками аналітиків, найбільші відсотки доводиться платити якраз за так званими, легкими кредитами. Формула тут проста. Що легше одержати кредит, то дорожче він обійдеться. Тому, якщо в рекламі йдеться про кредит під нуль відсотків і без початкового внеску, а оформляють його за три хвилини за пред’явлення лише одного паспорта, будьте певні: цей кредит вам дорого коштуватиме. Таким чином банки страхують власні ризики, позаяк зі зростанням обсягів споживчого кредитування росте число неповернених кредитів. У світі – дефіцит грошей Однак зовсім не це може стати причиною зменшення обсягів кредитування. Ситуація змінилася через кризу ліквідності на розвинутих фінансових ринках. Беручи до уваги величезний обсяг уже виданих українськими банками кредитів та фінансову кризу на світових ринках, видавати позики стане набагато важче. Тим паче, що НБУ, стурбований фінансовим становищем вітчизняних банків, запровадив додаткові норми резервування під кредити. Відтак знайти забезпечення під великі обсяги вже виданих кредитів для багатьох банків доволі проблематично. За кордоном ресурси стали дорожчими і надають їх тепер із меншою охотою: знайти дешеві гроші майже неможливо. Вільніше у цій ситуації почуваються великі банки, які мають частку іноземного капіталу. За необхідності вони можуть знайти потрібні ресурси, проте й вони не будуть такими об’ємними і дешевими, як раніше. Це означає, що, цілком імовірно, буде згорнуто до мінімуму довгострокові великі запозичення, які дають на великі терміни в іноземній валюті, прогнозує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Блінов. Кредитів “на чайники” побільшає Стосовно так званих “кредитів на чайники”, тобто споживчих, то зменшення їхнього обсягу експерти не прогнозують. Навпаки. Оскільки “строк життя” цих кредитів зазвичай менше року, а основною валютою кредитування є гривня, їхня прибутковість для банків через непрозорість ставок та складнощі з іншими видами кредитування створять для банків стимули для концентрації саме на них. Щоправда, банки будуть більше дбати про можливість повернення кредиту позичальником, та, можливо, збільшать і без цього немалі ставки річних. Тому, перш ніж укладати угоду про кредит, уважно почитайте умови його надання і лише потім підписуйте, радять фахівці. Ситуація Або кредит у доларах, або – нічого Всупереч прогнозованому згортанню доларових кредитів, читачка “Погляду” зіштовхнулася із ситуацією навпаки. Маючи намір оформити кредит, жінка звернулася до чернівецьких філій двох комерційних банків. Однак із посиланням на буцім відповідну постанову НБУ, в обох їй категорично заявили, що можуть надати кредит тільки у доларах США. Порахувавши, скільки вона втратить на різниці курсу, від кредиту в іноземній валюті жінка відмовилася, попросивши газету дізнатися, наскільки обґрунтованими є дії банків і чи не прагнуть вони, таким чином, збути надлишки здешевілих “зелених”. - Жодної постанови з цього приводу Нацбанк не ухвалював, оскільки банки мають право самостійно визначати, в якій валюті надавати кредити, - коментує начальник відділу банківського нагляду Чернівецького відділення Національного банку України Богдан Хотинський. Аналогічно нам відповіли керівники філій банків, до яких зверталася читачка. Вони запевнили, що “сталося непорозуміння”. Мовляв, жодних проблем із вибором валюти для оформлення кредиту немає,