Лише 10% українців мають можливість заощаджувати

Є низка показників, котрі ілюструють рівень добробуту населення. Один з них – спроможність заощаджувати. На початку травня цього року авторитетна європейська соціологічна компанія "Gallup" здійснила дослідження для Світового банку про рівень заощаджень у світі за минулий рік. Як вдалось з’ясувати, лише 10% українців змогли відкласти гроші на чорний день. Решта витрачала зароблене геть до копійки, почасти залазячи у кредит чи позичаючи у знайомих.

Відтак і фінансовому плані – ми одна з найвідсталіших країн світу, адже здатність до заощадження формує фундамент майбутнього добробуту та дозволяє без особливих втрат пережити фінансові коливання світової фінансової системи.

Порівняно із загальноукраїнськими показниками Буковина виглядає досить заможним регіоном. Це зумовлено кількома чинниками, з-поміж яких велика кількість краян за кордоном, постійні вливання готівки в регіон, досить непогана купівельна спроможність.

– Відповідно до статистичних даних станом на 1 квітня цього року, в установах банків області фізичним особам відкрито майже 610 тисяч депозитних рахунків, а також майже 512 карткових рахунків, – повідомила заступник начальника Головного управління Національного банку України в Чернівецькій області Н. Козлова. – Загальна сума депозитних вкладів фізичних осіб становить трохи більше 2,9 мільярда, а вимоги за кредитами становлять майже 2,2 мільярда гривень.

У розвинених країнах на безбідну старість у різні фонди відкладають щонайменше 58% громадян

Ці цифри, крім іншого, свідчать про кілька зовсім невтішних речей. По-перше, за кредитними зобов’язаннями буковинці винні майже стільки ж, скільки у них коштів перебуває на рахунках. А по-друге, в середньому на кожному депозитному рахунку, якщо розділити суму вкладів на кількість рахунків, є лише 4,8 тисячі гривень.

Отже, навіть у розрізі нашої, здавалось би, заможної області, говорити про якісь заощадження не випадає. Радше, це невеличка заначка для купівлі холодильника чи, в кращому випадку, додаткові кошти для економного відпочинку на березі Пруту.

Такий стан справ цілком влаштовує державу, адже відсутність фінансового "запасу міцності" робить людину надзвичайно чутливою та залежною від неї. А саме від соціальної допомоги, комунальних пільг, пенсій, стипендій, мінімальної зарплатні тощо.

Олексій МИКОСЯНЧИК

Думка експерта

Добробут українців: чинники та показники

Матеріальний добробут залежить від розміру, структури та гарантованості доходів. Ризик виникає, коли: 1) доходи менші за офіційно встановлений мінімум; 2) більше 50% доходу витрачається на продукти харчування;  3) низький рівень заощаджень; не вистачає коштів на лікування, освіту, культуру, відпочинок; 4) недостатньо доходів для придбання житла;

Рівень добробуту українців частково можна описати такими показниками:

1) Реальні доходи зростають украй повільно й набагато менші за доходи європейських країн. За приблизно такого ж рівня цін на найнеобхідніші споживчі блага в Україні прожитковий мінімум встановлено у розмірі 1037 гривень (найменший серед європейських країн складає еквівалент €300). Мінімальна зарплата становить 1094 гривні, погодинна оплата праці – 6,56 гривні (у європейських країнах – €6-8).

2) за результатами опитувань, у 2011 р. 15% українців вважали себе бідними, оскільки їхні середньомісячні доходи на члена сім’ї були меншими за офіційно встановлений мінімум; близько 8% населення недоїдали, 18% не мали коштів для придбання одягу та взуття для дітей,  більше 20% населення не мали коштів на оплату послуг лікарів та придбання ліків, майже 15% не мали житла у нормальному стані.

3) незважаючи на те, що 2009-2011 рр. номінальні доходи українців постійно збільшувалися, у цей час більше, як на третину, зменшилися їхні заощадження. За оцінками спеціалістів, 60% українців можуть відкладати не більше 550 гривень на місяць, 20% вдається заощадити від 551 до 1100 гривень. Як свідчать опитування, лише 13% українців відкладають для старості.