Люстрація ризикує перетворитися на черговий обман суспільства, - буковинський політолог

Після тривалого і безрезультатного обговорення нардепами Закону «Про очищення влади» цей склад парламенту, врешті, спромігся ухвалити його.

- Суть такої популярної в українців ідеї про люстрацію досить проста: створюють спеціальні механізми, які допомагають обмежити права певних осіб займати ті чи інші посади на державній службі. Люстрація також передбачає обмеження права особи бути обраною на певну посаду. Прийнятий Верховною Радою Закон «Про очищення влади» є, з одного боку, спробою задовольнити попит суспільства, а з іншого – покликаний відновити довіру українців до влади та її органів. Принаймні так написано в преамбулі документа. Під перевірку (а саме так офіційно буде називатися люстрація) підпадає широке коло осіб, їхній перелік займає кілька стандартних сторінок. Тут і колишні компартійно-комсомольські діячі часів Радянського Союзу, і люди, що були спіймані на корупційних справах, і таємні агенти іноземних спецслужб, і правоохоронці, які «відзначилися» в часи Євромайдану, - розповідає політолог, кандидат політичних наук Ігор Гаврада.

- Також під люстрацію підпадають ті люди, які вперше претендують зайняти певну посаду на державній службі. За організацію проведення перевірки відповідає керівник того державного органу, де працює суб’єкт перевірки або до якого намагається працевлаштуватися. При цьому обов’язок люструвати чинних народних депутатів покладається на Центральну виборчу комісію. Складність реалізації цього закону полягає в тому, що, по-перше, аби він насправді запрацював, треба прийняти нові або суттєво змінити існуючі закони. По-друге, відсутній єдиний незалежний (!) орган, який має проводити люстрацію, тобто є ризик, що кожен керівник буде її провадити, керуючись власним розумінням чи навіть «особистим зацікавленням». По-третє, кількість чиновників, які мають пройти через цю процедуру, така велика, що люстрація ризикує перетворитися на чергову профанацію та обман суспільства. Нарешті рівень довіри українців до того, що владники спроможуться самі себе покарати, настільки низький, що переконати їх в справедливості люстраційних процесів буде ой як непросто. А це ускладнює успішність справжнього, а не імітованого очищення влади, - додає Ігор Гаврада.