Нещодавно Інтернет облетіло шокуюче відео, як у Києві «беркутівці» знущалися над полоненим майданівцем. Пораненого гумовими кулями і відгамселеного 34-річного чоловіка змушували оголеним позувати на камеру із льодорубом у руках. Цей випадок не був першим, однак довго не вірилося, що захисники нашої Вітчизни здатні на такі збочення, доки свідчення постраждалих не підтвердили відеозвітом. Ролик змусив глядачів неймовірно пожаліти здичавілих людей у погонах і щиро захоплюватися незламним духом хотинчанина Михайла Гаврилюка.
Довідка
Михайло Гаврилюк, 34 роки, мешканець села Ярівка Хотинського району Чернівецької області. Виховує 12-річного сина. На майдані у Києві відтоді, як дізнався про жорстоке побиття студентів. Побратими на майдані називають його Михасиком і завдячують організацією побуту своєї Четвертої сотні. Стверджує, що народився козаком, але офіційний статус козака отримав на «майданівській січі».
На щастя, український козак зміг вцілілим, але неймовірно змореним, повернутися до побратимів. У Штабі національного спротиву чоловік розповів про катування.
– Кидали, робили мені коридор, через який я мав пробігти, – розповідає козак Четвертої сотні Михайло Гаврилюк. – Вони мене кинули на землю, довго били. Роздягнувши догола, почали робити з моєю головою те, що футболісти роблять з м’ячем. Показували які вони герої, починаючи знімати один одного фотоапаратом, ставлячи ноги на мене голого, коли я лежав на землі. Один з натовпу, найрозумний, постановив: відрубаймо йому чуба. Як кати – раз відпиляли кусок чуба, другий раз відпиляли кусок чуба – таким чином вони мене позбавили козацького оселедця. Також наказували кричати, як я їх люблю. Я, звісно, не та людина, щоб схиляти голову перед ними.
Згодом хотинчанина вкинули до автозаку і відвезли у відділок міліції, де він зомлів і його забрала «швидка». Отямився, коли з лікарні його забирали афганці.
«В його очах ми бачили нашу перемогу…»
Ми не сподівалися його зустріти. Просто перейшли з Грушевського на майдан – відхекатися від чорного диму свободи. Біля ПТСки «5-го» стояв національний герой. Люди збігалися звідусіль… Навіть чоловіки хапали козака в обійми, забуваючи, що його ще не можна кантувати.
Михайло Гаврилюк вражає гідністю і дитячою щирістю. Ворогів називає супостатами – але якось по-доброму, без тіні ненависті. Обіцяє повністю оклигати за два дні.
Питаю, чи можна поцілувати, кажу – ви ж стали українським секс-символом. Сміється:
– Та ви шо, нічого ж такого не попало?!
– Попало, що ви у хорошій фізичній формі.
А далі ми пообіцяли його захищати:
– Як нападатиме «Беркут», тільки гукніть нас, ну або будь-яких дівчат навколо – ми вас тут же відіб’ємо!
Його сила духу зміцнює нашу силу віри. В його очах ми бачили нашу перемогу... Мабуть, першу ніч від початку зими спатиму спокійно.
Зі сторінки ФБ за 25 січня
Голий козак, з якого знущаються – це Україна
Вселяє віру в перемогу народу те, що я побачив фотографію козака, якого роздягли на морозі і знущалися над ним, фотографувалися. Це є символ України. Він високо підняв голову. Мене це так надихнуло, що оце є Україна. Він голий, на морозі, а голову підняв, не схилив. Оце є український народ і всі супротивники нехай бачать і пам’ятають: народ – незламний. Якщо народ духом непереможний, то зброєю його ніколи не переможеш. Він і голий, але тримається достойно. Супротивники нехай дивляться на того козака з чубом і бачать в цьому Україну. Вона переможе.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар