Микола Лабовський: Терпіти, як на Олімпіаді, мені ще не доводилося

Учасник олімпійського фіналу з бігу на 10 000 метрів Микола Лабовський поділився своїми враженнями від Олімпіади. Спортсмен власним виступом незадоволений. Він переконаний: міг показати кращий результат, незважаючи на те, що перекваліфікувався на нову для себе дистанцію лише з квітня поточного року.

- Як ти оцінюєш власний виступ на цій Олімпіаді?

- Впевнений, що не зміг показати свого найкращого результату. «Десятка» (дистанція 10 000 метрів – авт.) для мене нова дисципліна. Проте я призвичаївся до неї, зумів виконати олімпійський норматив та спокійно готуватися до ігор у горах Кавказу. Щоправда, повноцінно підготуватися не вийшло, бо на одинадцять днів раніше мене викликали до Києва пройти допінг-контроль.

- Чому зупинив свій вибір одразу на десяти кілометрах, а не на коротших дистанціях?

- Я більше схилявся до п’яти кілометрів, на яких також зумів вибороти олімпійську ліцензію. Проте у цій же дисципліні повинен був приймати участь наш досвідчений і титулований бігун Сергій Лебідь. Він дуже хороша людина і авторитетний спортсмен. Тому не хотів йому складати конкуренцію. Я розумів, що ані на п’ять, ані на десять тисяч метрів не претендую на олімпійські медалі, тому обрав вакантну десятикілометрову дистанцію.

- Наскільки важкою виявилася нова дистанція для тебе?

- Так терпіти, як у олімпійському фіналі, мені не доводилося ніколи в житті! Після четвертого кілометру з’явилося просто нездоланне бажання зійти, як це зробили на той момент вже двоє атлетів. Проте я не міг собі цього дозволити, ще й перед багатотисячною публікою. Тому постійно змушував себе пробігти ще трішки. Слава Богу, що не далася взнаки травма, яку нещодавно отримав. Інакше, морально-вольові якості точно не допомогли б.

- Як плануєш продовжувати свою кар’єру після Олімпіади?

- Не хочу планувати наперед, життя покаже. Зараз потрібно забути все, що стосується цієї Олімпіади й цілеспрямовано готуватись до наступної. В мене ще залишилася мета, якої хочу досягти. Проте прагнути є чого не лише в спорті – в мене сім’я, тому не бачу причин сидіти на місці, чекаючи, поки хтось допоможе. Обіцяної квартири я поки що не отримав. Хоча ще взимку місцева влада пообіцяла квартири для спортсменів, які потраплять на Олімпійські ігри. Проте ніхто не очікував, що нас буде аж четверо. Розраховували на одного-двох у кращому випадку. Тому й квартир на всіх не вистачило. Виходить, що нашій області стільки олімпійців не потрібно.

Олександр ЮХИМЕЦЬ