Модний вирок – креативна зовнішність не подобається роботодавцям

Ольга СКЛЯРЧУК Olya_skl@ukr.net У радянські часи «ганяли» не лише за довгий хвіст, а й за декілька зайвих сантиметрів стрижки. Будь-яка самодіяльність щодо зовнішності загрожувала виключенням з університету чи втратою партійного квитка. Сьогодні ж порядки нібито демократичніші. Необмежені можливості сучасного перукарського мистецтва та боді-арту, а також найрізноманітніші неформальні течії і молодим людям не так просто утриматись від спокуси утнути із собою що-небудь. З одного боку, обмежень немає - ви можете зробити у салоні тату, заплести дреди чи пофарбувати волосся у будь-який яскравий колiр, і ніхто не буде влаштовувати на вас «облаву» чи бігати за вами із ножицями, як це траплялось у 80-х. Проте існує прихований тиск – з’ясувалося, для роботодавців зовнішність часто є принциповою. Людям з оригінальним виглядом важче працевлаштуватись, і подекуди доводиться обирати між іміджем і професією. А зважаючи на те, що чітких правил ніхто не визначає, то можна сміливо говорити про упереджене ставлення. Адже декольтована сукня рідко викликає обурення, зате як зайва сережка чомусь заважає працювати. Не знімеш сережку – не будеш працювати Мова йде навіть не про божевільні творчі рішення, а звичайні сережки, на які деякі керівники реагують неадекватно. - Я не вважаю, що у мене радикальна зовнішність, - розповідає Сергій, - але коли прийшов влаштовуватись на роботу, виявилось, що навіть сережка - велика проблема. Причому у мене технічна спеціальність, не потрібно багато спілкуватись із людьми, адже деякі керівники вважають, що зовнішній вигляд працівника впливає на прихильність клієнтів. Я збирався влаштуватись спеціалістом з ремонту медичного обладнання, мені потрібно було спілкуватись тільки із приладами. На співбесіді директор фірми довго приглядався до мене, розпитував, що ж це таке означає, що хлопець носить сережку. Це було неприємно, невже мене мають оцінювати за зовнішнім виглядом, а не за знаннями? Директор сказав, що не зробив би головним інженером хлопця, який не серйозно виглядає. Після цієї розмови мені й самому не захотілось там працювати. Мої друзі з Києва розповідають, що у столиці до таких речей давно ставляться більш демократично – головне, щоб ти добре працював. - Я влаштувався працювати в Епіцентр продавцем-консультантом, - розповідає Юрій, інша жертва непорозуміння. - Носив довгу стрижку та сережку, мене попросили її зняти, але я вирішив, що не повинен цього робити. Працював там місяць, навіть підстригся за цей час і мав цілком пристойний вигляд. Та коли шеф побачив, що я не виконав його умову, поставив мене перед вибором. Довелось звільнятися. І таке часто трапляється. Коли приходиш на співбесіду, завжди приглядаються до того, як ти виглядаєш, у що вдягнений. Таке дується навіть на громадських роботах, що взагалі дивно. І не завжди річ у сережках, навіть якщо у тебе одяг не «з Калинки», а чимось відрізняється, тебе будуть підозрювати у несерйозності та незібраності. Думаю, у багатьох керівників є хибне уявлення, ніби люди, які приділяють багато уваги своїй зовнішності, до роботи ставитимуться не так відповідально. Пострижуть не тільки в армії Не менш актуальна проблема – довге волосся, а зокрема у сильної половини людства. Для представників деяких професій обмеження є зрозумілим, перш за все це стосується лікарів чи кухарів – тут постає питання гігієни. Тим часом, у популярних закладах швидкого харчування працює чимало молодих людей із дредами чи модними довгими косичками, які висять над тарілками із їжею, а у зовсім несподіваних випадках начальство так би мовити дискримінує «патлатих» чоловіків. - Я здобув юридичну освіту у Києві - розповідає Павло, - хотів працевлаштуватись влаштуватись у приватній адвокатській конторі. Одягаюся цілком цивільно, не маю ніякого пірсингу чи ще чогось такого, але волосся у мене до плечей. Коли влаштовувався на роботу, мій потенційний начальник, глянувши на мене, одразу ж поставив умову – підстригтись. Він навіть ще не взяв мене на роботу, не побачив, що я вмію, а вже прискіпливо поставився до мого вигляду. Люди не звикли до яскравого Представники творчих професій особливо полюбляють креатив у зовнішньому вигляді, виражаючи таким чином свою індивідуальність. Для деяких людей власна зовнішність - також простір для творчості. - Я хочу бути фотографом, - розповідає Ольга, - але неодноразово намагалась влаштуватись на роботу за іншими спеціальностями, які також вивчаю: програміст, дизайнер, манікюрниця, репетитор. Зазвичай людям не подобався яскравий колір мого волосся. Я дуже часто фарбуюсь або роблю стрижки, до того ж маю багато пірсингу, татуйовані брови. Основною причиною відмов завжди був мій зовнішній вигляд, часто навіть не доходило до співбесіди по спеціальності. Я бачила усе з реакції – людей просто не влаштовувало те, як я виглядаю. Дехто говорив про це мені відкрито, а хтось вигадував інші незрозумілі аргументи, щоб мене позбутись, але було легко зрозуміти, чим я не догодила. Насправді, це дуже неприємний фактор, адже немає ніяких чітких кордонів, люди вигадують власні умови і рамки. У нас невелике місто, люди не звикли до яскравого і незвичного, а таке ставлення ображає. Серед моїх працівників не має бути «папуг» Втім, зрозуміти керівників можна. У багатьох дрес-код асоціюється з дисципліною, забезпечує певну рівність між працівниками, створює відчуття, що усе під контролем. Та часом ставлення начальства буває досить категоричним. - Це страшне, що люди іноді із собою творять, - дивується директор приватної фірми В’ячеслав, - Я б не хотів бачити серед своїх працівників таких «папуг» із барвистими зачісками, купою металу на обличчі, хлопців із довгими косами. Зрозумійте мене правильно, коли маєш серйозний вигляд, тебе і сприймати будуть відповідно. Строгий костюм свідчить про зібраність, відповідальне ставлення до роботи. - Я б хотіла, щоб люди виглядали красиво, акуратно одягалися, носили гарні зачіски, - розмірковує директор підприємства «Трембіта» Стелла Станкевич, - А то ходиш вулицями і просто дивуєшся. Йде хлопець – штани жовті, сорочка червона, чоботи зелені, на сумці квіточки, на голові взагалі бозна-що. Я б замислилась, чи брати таку людину на роботу. Адже це і її смак, і виховання. Не думаю, що людина, яка так дивно виглядає, може серйозно ставитись до роботи. Звичайно, якби знала, що переді мною справжній фахівець, імідж не став би бар’єром. Та обов’язково провела би розмову стосовно зовнішнього вигляду, адже мої працівники повинні виглядати порядно. На думку психологів, зовнішній вигляд людини це те, якою вона сама себе бачить. Імідж відіграє важливу роль у самореалізації, якщо пригнічувати індивідуальність особи, важко буде добитись продуктивності її праці. - Іноді люди, що неординарно виглядають, є креативними і у своєму мисленні, - каже доцент кафедри психофізіології та медичної психології Оксана Двіжона, - припускаю, що вони розкриються у більшій мірі, ніж непомітні та сірі особистості. Керівники повинні це розуміти. Якщо начальних може порозумітись зі своїми неординарними працівниками, це вказує на його компетентність. У такому колективі праця буде більш плідною. Проте часто свою вагому роль відіграють давні радянські стереотипи. Консервативні начальники бояться своїх неординарних підлеглих – що робити, якщо працівник буди креативнішим за нього? Водночас потрібно провести межу цієї оригінальності. Вона має бути гнучкою, та все ж таки повинна існувати, адже крайнощі це також погано.