Не встигли буковинці піти у ліс по дари природи, а лісові мешканці вже навідались до людських господарств.
Житель села Нижні Петрівці, що на Сторожинеччині, Василь каже, що останнім часом до їхньої хати почали приповзати змії.
- Днями дружина вранці вийшла з хати та, відкривши двері, ледь не ступила на щось дивне та продовгувате. Коли придивилася – змія, - розповідає пан Василь. - Жінка від переляку ледь не знепритомніла. Поки я вийшов – змія вже відповзла. Подумав, що то дружині привиділось. Та за два дні, пораючись по господарству, краєм ока побачив як подвір’ям щось повзе. Придивився – вуж.
- Попри те, що живемо досить близько до лісу, жодного разу змії до нас не приповзали, - каже інша мешканка села Кристина Георгіян. – Цьогоріч натрапила вже на двох. Нераз чула й від сусідів про лісових гостей. Дуже лячно, адже у дворі граються малі діти.
Як відрізнити гадюку від вужа
Гадюка
Максимальна довжина гадюки – 60-70 сантиметрів. У неї чітко виражений хвіст та шия. Голова має трикутну форму. Ще однією особливостю гадюки може бути темна смуга вздовж хребта. Забарвлення гадюк – мінливе – від, червоного, чи зеленого до сірого та чорного. Чорні гадюки мешкають здебільшого у гірській місцевості.
Вуж
Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» — яскраво-вираженими відмітинами на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самки більші за розміром самців, іноді досягають до 1,5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра. Вуж має суцільне тіло довжиною 1-1,5 м, а також має характерні жовті вушка.
Мешканка села Костинці, що на Сторожинеччині, Марія також цьогоріч знайшла на подвір’ї невелику змію. Каже, до будинку вони ще ніколи не приповзали. Жінка віником відмела плазуна за ворота та побоюється, що змії можуть пробратися й до будинку.
Зазвичай змії уникають людей, але ймовірно, через нестачу їжі у лісі, вони поповзли до людських господарств, - розповідає працівник відділу природи Чернівецького краєзнавчого музею Назар Смірнов. Оскільки харчуються змії гризунами, не дивно, що й приваблюють їх людські господарства. Часто їх можна побачити у підвалах, де вони впольовують мишей.
- Багато вужів зараз біля водойм. Там вони полюють на жаб та риб. Тому потрібно бути обережними, йдучи до річки чи озера, та обов’язково слідкувати за дітьми, - зазначає Назар Смірнов.
Невдовзі у червні вужі почнуть відкладати яйця. Часто для цього вони обирають купи гною, його люди тримають за стайнями. Тут є і потрібна вологість, і необхідна температура. Тому здогадки людей, що вужі селяться біля стаєнь, щоб смоктати молоко в корів – вигадка. Насправді їх цікавить гнійне середовище, де можна відкласти потомство. У середині літа молоді особини мігрують з господарств.
Плазуни не люблять, щоб їх турбували
До людей змії ставляться індиферентно. Людина для них – це створювач умов для споживання. Коли з’їдають поживу, кілька днів перебувають у спокої, перетравлюючи їжу. У цей час вони не терплять, якщо їх турбують.
Побачивши змію у дворі, пан Назар радить не чіпати її. Краще перечекати поки сама відповзе. Якщо ж вирішили позбутися – треба взяти її на довгу палицю, бажано у вигляді букви «г», та віднести подалі від хати – до лісу, чи до ставка.
Першими змії не нападають. Вони захищаються, лише якщо відчувають небезпеку, адже з отрутою гадюки розстаються неохоче, оскільки вона, перш за все потрібна їм для отримання поживи, а вже потім - для самозахисту.
Укус вужа не є отруйний, проте є небезпека інфекційного зараження, адже рештки їжі на його зубах можуть потрапити у рану.
Укуси гадюк – несмертельні, але…
- Дуже рідко укуси гадюк мають смертельні наслідки, - каже Н. Смірнов. – Якось мого колегу за руку вкусила змія. Чоловік для експерименту не звертався до лікарів, а спостерігав за реакцією організму. Як виявилось, місце укусу набрякло та близько тижня знадобилося для того, щоб чоловік знову зміг працювати своєю рукою. Проте реакція на укус змії у кожного індивідуальна, стверджує фахівець.
Негайно доставити до лікарні потерпілого від укусу змії радить лікар «швидкої допомоги» Анна Пукаєвич. На місці події потерпілому треба надати домедичну допомогу. Відразу після укусу отруту потрібно відсмоктати з ранки. Це дає змогу видалити до 30-50 % отрути і суттєво послабити інтоксикацію. Не варто цього робити, якщо у людини хворі зуби чи ясна.
Згодом треба іммобілізувати поранену кінцівку, попередньо знявши з неї взуття, шкарпетки, браслети, годинник, чи кільця.
Протипоказано припікати, обколювати, розрізати місця укусу. Заборонено накладати джгут. До місця укусу бажано прикласти холод.
Щодо притизміїної сироватки – в краї з нею туго. Заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Ростислав Калошин запевнив нас, що до 1 червня усі лікарні її отримають. Наразі, мовляв, ними забезпечена частина лікарень.
Самі лікарі кажуть, що навіть попри відсутність сироватки, мають чим рятувати пацієнтів.
Яніна ПУКАЄВИЧ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар