У давнину справляти весілля розпочинали після християнського свята Покрови. Коли вже весь урожай зібрано й часу до початку Різдвяного посту вдосталь.
Щоосені на Буковині одружуються тисячі пар й кожен сам обирає, чи організовувати сучасне весілля, чи дотримуватися традицій своїх прадідів. А їх, тобто традицій, на Буковині ой як багато. І не тільки в районі, а в кожному селі свої. Запам'ятати всі просто неможливо. Закарбовуються у пам'яті лише найнезвичніші.
Напевно, кожному доводилося від знайомих чути про дивні звичаї, коли зять повинен помити ноги тещі чи наречена під кінець весілля має здоїти козу. "Погляд" зробив підбірку найцікавіших весільних традицій з різних регіонів Буковини.
На Заставнівщині вінчальних батьків везуть у тачці та на драбині
Про традиції у селі Юрківці, що на Заставнівщині "Погляду" розповіла Юлія Мельничук, яка вже втричі була вінчальною маткою на весіллях.
- Напередодні весілля наречена разом із вінчальною маткою плете вінок, - каже Юлія. - Барвінок для вінка молодята повинні зірвати через кільце у калачі, які спеціально випікають. Також у вінок вшивають гроші в які загортають зубчик часнику, зерно пшениці, цукор й чотири червоні китички. Барвінок, який залишиться, молодята зав'язують у хустинку й повинні перекинути через хату.
Ще одна цікава традиція у Юрківцях - це розрізання калачів. Молодята вручають вінчальним батька калачі за те, що вони погодилися бути їхнім прикладом.
Вважалося, якщо вінчальні батьки не викуплять курку, то наречені не житимуть у достатку та багатстві
- Вінчальні батьки зрізають краї з кароваю й кладуть зверху гроші, - пригадує Ю. Мельничук. - Ставлять, звісно, хто скільки зможе. Але це досить символічно, бо ті гроші молодятам на їхній перший хліб.
Також під час весілля вінчальному батьку та нареченому приносять курку. Раніше несли живих, тепер приносять здебільшого запечених. Їх у кухарки треба викупити за символічний подарунок.
Загалом, нареченому під час весілля не раз доводиться вигрібати все, що є в гаманці. Та, мабуть, найбільше доведеться викласти за наречену, якщо за неї попросять викуп сусіди чи брати.
Найбільше веселитися на весіллі у Юрківцях починають саме другого дня.
- До нареченої на другий день приводять козу, щоб вона її здоїла. Так раніше визначали, чи доброю буде газдинею, - розповідає Юлія. - За вінчальними батьками додому приходять гості. Матку саджають у тачку, батька везуть на драбині. Це все гарно прикрашають й застеляють. На драбину номерні знаки можуть вчепити. Також на другий день приходять "перебрані" й імпровізує, жартує. Це народний варіант КВНенників, яких часто запрошують на весілля у Чернівцях. На забавах, де дотримуються народних традицій, завжди весело.
На Сторожинеччині та Новоселиччині оголошують, хто скільки грошей приніс у конверті
Панка одне із багатьох сіл на Сторожинеччині, в якому збереглася традиція, яку називають "повниця".
У селі, де всі один одного знають, люди соромляться нести малу суму, оскільки про це всі будуть знати. Намагаються дарувати побільше, щоб усі знали, що їхня родина живе у достатку.
"Повниця" також є у багатьох румунських та гуцульських селах на Буковині.
Про те, хто яку суму приніс на весілля, знають і в Боянах, що на Новоселиччині.
- Двоє дужих хлопців ходять з великою скляною чашою, наливають голові сім'ї повний чарку горілки, він повинен випити й поставити у чашу конверт, - розповідає Микола Гавка з Боян. - Відтак хлопці відкривають конверт й кажуть, хто який "приніс" зробив.
Ще однією незвичною традицією у Панці є частування та покривання нареченої.
- Коли гості приходять на весілля, то вінчальні батьки молодят частують їх, - розповідає викладачка Юлія Попович. - Матка пригощає хлібом і медом, а батько - наливає п'ятдесят грамів. Також цікаво що наречену покривають хусткою поверх фати.
У Підзахаричах на Путильщині у день весілля закопують горілку
На Путильщині, у селі Підзахаричі, весілля зазвичай справляють двічі.
- Зараз молодь повертається до етнічного одягу, самі шиють, вишивають, щось купують, - розповідає вчителька з Підзахаричів Марія Шпентюк. - Ось моя фіна (хрещениця, - авт.) виходила заміж, то в неї одного тижня одяг був весь гуцульський: чільце, павунка, вишита сорочка, а вже наступного тижня вона одягнула білу сукню і фату. У нас заведено двічі весілля святкувати: у молодого та молодої.
Також на Путильщині існує традиція закопувати горілку в день весілля. Про неї чернівчанка Аліна Милець довідалася, коли поїхала на весілля до подруги.
- Закопують горілку на подвір'ї у день весілля, щоб через рік відкопати й почастувати гостей, - розповідає Аліна Милець. - Також є традиція пригощати гостей хлібом, вимоченим у горілці, й закушувати медом. Ще цікаво, що на весіллі викрадають весільне деревце. Пригадую, що за викрадачами довелося гнатися на автомобілі.
- Весільне деревце – це символ народження нової сім’ї, - пояснює М. Шпентюк. – Тому його завжди гарно прикрашають у четвер або суботу, а зверху на нього прив'язують китицю, де кладуть і кукурудзу, і гроші батьки дають. Після весілля деревце вішають на гілля справжнього не високого дерева й розбивають об нього пляшку горілки. Хоча іноді замість горілки - вода. А калач, в якому було закріплене деревце, – розривають й частують ним гостей.
У Чернівцях справили весілля 80-річні молодята
Ще одна гуцульська весільна традиція пов’язана з гостями, які приходять вранці з калачами.
- Наречені спеціально запрошують пару гостей, яких називають шанованими, - каже Марія Шпентюк. – Вони повинні прийти на весілля рано-вранці й принести калачі. Той хліб одразу кладуть у тихе затишне місце, щоб життя молодих було спокійним.
За весільний стіл сідають у Підзахаричах через дванадцять годин після того, як до хати занесли калачі шановані гості.
У Берегометі на Вижниччині викуповують дружок
На Вижниччині, а саме в селищі Берегомет, на другий день весілля дружби викуповують дружок.
- Дружби та дружки сідають за стіл один напроти одного й починається торг, - розповідає одна із дружок Надія. - Посередині стола ставлять тарілку так, щоб дружка не бачила, що туди поставлять. Дружба повинен покласти гроші. Хтось кладе і сто гривень, а дівчина каже - ні. Бо вона ж не знає, що за неї пропонують. Здогадуватися може лише по реакції тих, хто поруч. Було таке, що хлопець клав горіх, а дружка погоджувалася.
Відтак дівчина мусить танцювати з хлопцем, незважаючи на те, який він за неї заплатив викуп.
Ще у Берегометі прикрашають традиційне весільне деревце. Але не так, як в інших районах Буковини. У Берегометі вішають невеличкі випечені фігурки голубів, білочок та інше.
У Глибоці та Кіцмані прикрашають курей і продають їх
Однакові традиції з невеличкими відмінностями існують у Глибоці та Кіцмані.
- У Глибоці на весіллі кухарки прикрашають курей і складають про них пісні, а вінчальні батьки повинні їх викупити, - розповідає глибочанка Надія Бабух. - Вважалося, що якщо батьки не викуплять птицю, то молодята не житимуть у багатстві. Колись це було символічно, тепер так чинять заради розваги. Також знаю про те, що десь на Глибоччині є традиція, що зять має помити ноги тещі, щоб задобрити її.
У Кіцмані ж про прикрашених курей пісні не складають, їх запікають. Безпосередньо у Лужанах запечену та заквітчану курку кухарка продає вінчальним батькам.
Не менш цікавих традицій на Буковині ще багато. Та наречені, на жаль, не так часто їх дотримуються. Тому весілля за народними традиціями незабаром може стати екзотикою.
Віталія КОЗМЕНКО
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар