На свій ювілейний фестиваль-ярмарок "Захарецький гарчик", який відбувся минулими вихідними, гуцули зібрали чимало люду. Захід таки відбувся, попри те, що його хотіли скасувати через зсув у селі Хорови, який стався усередині липня.
Незважаючи на всі негаразди і труднощі, фестини видалися на славу. На свято до "гарчиків" з'їхалися гості з різних куточків України. Відтак їх розважали, як могли – частували медовухою, калганівкою й різними наливками, настояними на гірських травах та корінцях, вчили готувати кулешу й співати коломийки.
Танцювали аркан і обирали найліпшу чічку
Доки частина відвідувачів фесту дегустувала місцеві наїдки й напої, решта – активно розважалися. Окрім участі у різних конкурсах, гостей вчили танцювати гуцульський танок аркан й співати коломийки. До речі, про аркан. Це не просто танок, який танцюють винятково чоловіки з топірцями, – ритуал, який має чітке магічне призначення. За визначенням "аркан" – танець богатирів, що спустилися з гір. Його виконували під час посвячення дванадцятирічного хлопця у легіні. Після цього танцю він набував права носити бартку (маленький топірець), підпоясуватися широким чересом і ставав потенційним опришком.
Щодо конкурсів, то й тут пощастило більше чоловічій частині гостей – їх залучили до пошуків найліпшої гірської чічки (дівчини-гуцулки).
"Гарчиками" називали гуцулів, які найкраще гуслили молоко
Гуцулів, які проживають у Підзахаричах Путильського району, почали називати гарчиками дуже давно. Це жартівливе прізвисько закріпилося за підзахаричанами через їхнє вміння добре гуслити молоко у спеціальній бондарській посудині – гарчику. Її носили продавати аж до Вижниці. А ще "гарчики" славилися своїм почуттям гумору. Вони неодмінно жартували і розважали народ своїми гуморесками і примовками.
Аби зварити правильну кулешу, треба мати терпіння
Підзахаричівецькі гуцули надзвичайно гостинні люди. Гостей вони зазвичай частують дуже щедро. Тож і на "Гарчику" не скупилися – годували традиційною кулешею з гуслянкою, бринзою, бужениною й грибами. Чи не найсмачнішим наїдок видався у подружжя Пап'юків. Кулешу варив пан Микола на відкритому вогнищі. Помішуючи густу кашу, ділився з усіма охочими секретами її приготування. Як з'ясувалося, аби кулеша вийшла справжньою, слід запастися терпінням, адже варити її треба довго, постійно мішаючи. А запивати страву неодмінно радять калганівкою – горілкою власного виробництва, настояною на різних травах.
Медовуха – панацея від застуди
Найбільше відвідувачів зібрала ятка бджоляра з Львівщини Андрія Коса. Люди у буквальному значенні зліталися до неї, як бджоли на мед. А приваблював їх надзвичайно корисний і смачний продукт – "Княжий мед", у народі
– "Княжий мед" – це, радше, бальзам, аніж алкогольний напій. До його складу входить понад двадцять трав, прополіс і мед. Настоюють його на медичному спирту, хоча в оригіналі, відповідно до давнього рецепту, за основу беруть первак. Проте його спочатку очищають, аби позбутися специфічних запаху і присмаку, а це досить довготривалий процес (близько півроку), тому його замінили, – розповідає Андрій. – Справжня назва напою – "крупнікус". Його готували найкращі бджолярі із кількох держав тільки для князів. Медовуха має міцність 65 градусів, тому її краще не пити багато. Її споживають зазвичай як ліки проти застуди.
На "Гарчику" навчали робити пряжу та малювати
Загалом фестиваль розпочався з конференцій і "круглих столів". Для обговорення питань розвитку села Підзахаричі зібралися українські, німецькі й англійські науковці. Власне, завдяки їм (точніше, за їхньої фінансової допомоги) і вдалося провести фестиваль. Обласна влада хоч і обіцяла свою підтримку, та не надала її.
Наступного дня всі охочі мали можливість взяти участь у майстер-класах з малярства та декоративно-ужиткового мистецтва. Також вперше на "Захарецькому гарчику" відкрили творчі майстерні з ленд-арту й мистецтва землі – презентували вироби з каменю, води, піску, листя й квітів.
Окрім вже переліченого, гості фестивалю могли відвідати виставку-продаж екологічної продукції місцевих виробників, споглядати на парад народних строїв і покататися на бричках.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар