
Щоосені на Буковині спостерігаємо типову картину – люди масово спалюють сухе листя та бур’яни. Дехто взагалі вважає за обов’язок порядного ґазди підпалити стерню у полі, траву чи купу листя край дороги, дим від яких не дає дихати у радіусі кількох кілометрів. А ще кажуть, восени легше дихати, бо спеки немає. Та чим тут дихати, якщо в останні теплі дні, коли так хочеться провітрити кімнату, або просто постояти біля прочиненого вікна, квартиру наповнює дим. Іноді він весь день стелиться по землі, не встигаючи розвіятись навіть за ніч.
З року в рік офіційні інстанції попереджають, погрожують штрафами. Втім, люди як палили, так і палять. Хоча викиди від горіння шкодять, насамперед, їм самим.
Найкращий спосіб позбутися листя – зробити з нього компост. Його найціннішою характеристикою є великий вміст необхідних для рослин органічних сполук. Це ідеальне добриво для всього, тим паче робити його дуже просто. Листя скидаю на купу, і воно природним способом тліє. Для цього зробив спеціальну конструкцію з шиферу, але можна з дощок, висотою приблизно 50-70 сантиметрів, будь-якої форми – квадрат, трикутник, коло, кидаю туди все - бур`ян, листя. Будь-яку зелень можна восени кидати. Через рік буде добриво. Його навіть накривати нічим не потрібно. В мене таких конструкцій дві. Одну закидаю – з іншої компост забираю і знову восени закидаю листя. Це безвідходне виробництво. Лиш треба дивитися, аби не потрапив у компост пирій. Його можна окремо скидати, через три роки цей бур`ян перегниє. Але краще його викидати. В мене із 50 сотих городу були два КАМАЗи пирію. Не викидати ж цей бур`ян, тому я з нього і зробив добриво.
Власне, листя, котре спалюють, викидає в атмосферу дрібненькі частинки згорілих речовин, в яких є отруйні компоненти. І при потраплянні в органи дихання вони осідають у легенях, залишаючись там місяцями або роками.
- Вважають, що за сезон листя може вбирати все що завгодно – солі, викиди автомобілів, сполуки металів, - розповідає доцент кафедри органічної і фізичної хімії та екології хімічного виробництва ЧНУ Сергій Борук. – Воно все накопичується всередині листя і на поверхні. А коли його спалюємо, без підтримання режиму горіння, то отримуємо велику кількість продуктів неповного згорання, включно з канцерогенними речовинами. І цим дихаємо.
Проблема полягає ще у тому, що разом із листям горить безліч різного мотлоху. Наприклад, при горінні гуми, крім того, що виділяються сполуки, отруйні для людини, утворюється ще канцерогенна сажа і оксиди сірки, що провокують респіраторні захворювання. Адже епітелій слизової оболонки через дим не здатен чинити опору мікробам.
Втім, за словами С. Борука, спалювати листя можна, але дотримуючись певної технології.
- Спалювання листя, як і будь-який процес, можна проводити екологічно безпечно і екологічно небезпечно, - розповідає науковець. - Треба це робити з надлишком кисню. Тобто потрібен спеціальний пристрій, в який завантажують листя, і туди подають кисень. Тоді хоч нема викидів неповного згорання. До того ж листя можна висушувати, пресувати і робити паливні брикети. Вони будуть не дуже калорійні, але бодай якась користь від них буде.
Неодноразово міськрада ухвалювала рішення, згідно з яким заборонено спалювати листя у межах міста. Але люди і далі шкодять, як екології, так і своєму здоров`ю.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар