На території 3-тьої батальйонно-тактичної групи, колишній 300-тий полк, 11 грудня відбулося відкриття пам’ятника загиблим десантникам, воїнам-учасникам АТО. На пам’ятній стелі закарбували прізвища 20 десантників, які загинули влітку 2014 року. За словами Чернівецького міського голови Олексія Каспрука, цей пам’ятник – нагадування майбутнім чоловікам, які будуть переступати КПП військової частини, про подвиг справжніх героїв, які пожертвували своїм життям заради незалежності нашої держави.
Ініціаторами вшанування пам'яті побратимів виступили самі військові. Звели обеліск за кошти підприємців Лілії Бортич та Володимира Онуляка, долучилися до них й інші, допомагали хто чим міг.
- Побратими загиблих воїнів звернулися до нас і ми відразу відгукнулися. Пам’ятник зробили за власні кошти, - каже Лілія Бортич. – Та скільки це коштує, не кажемо нікому. Життя загиблих – набагато дорожчі, ніж те, що ми змогли зробити. Нікого ні про, що не просили, люди приходили і допомагали. Тому що кожен вважав обов’язком віддячити цим хлопцям, які залишились там.
У церемонії відкриття взяли участь рідні загиблих, військовослужбовці, бойові побратими та просто небайдужі краяни. Найважче, звичайно, було рідним, а особливо батькам. Адже вони втратили найдорожче. Щоразу на подібних заходах згадують їхніх дітей як героїв, та разом з гордістю приходить і усвідомлення того, що вони ніколи вже не повернуться і жодні почесті не вартують людського життя.
- Час лікує рани, та тільки не материнські, особливо тим, хто втратив свою дитину. Важкі випробовування випали на долю наших хлопців. Там, на Сході, вони складали іспит на мужність і патріотизм, відданість нашій державі. Не всім довелося повернутися до рідних домівок, серед них і наші рідні, ті, чиї імена викарбувані на цьому постаменті, - каже мати загиблого десантника Марія Кордубан. – Вони загинули за кожного з нас, і ми маємо пам’ятати про це.
Бойові побратими висловили подяку рідним за те, що їхні сини були надійною опорою та вірними друзями у непростих ситуаціях.
- Бойовий шлях нашого батальйону був дуже важким, він продовжується. Завдання, які виконували наші бійці, були надзвичайно складні. Побратими, яких зараз із нами нема, гідно виконували свої обов’язки і ні кроку не відступали назад. Ми пам’ятаємо про їхні вчинки, подвиги. Ми пам’ятаємо про те, який вони внесок робили для того, аби ми зараз перебували живі-здорові, - сказав старший сержант Ігор Бідіний. - Я дякую рідним, батькам, дружинам за ваших синів, за те, що вони були надійною опорою, друзями вони залишилися для нас, бойовими побратимами.
На честь загиблих пролунав салют, священики у молитві згадали їхні імена, до пам'ятника понесли квіти та лампадки… З одного боку, вшановуємо справжніх героїв, котрі захищали свою державу, з іншого – йдеться про людські трагедії, яких вже нічим не виправити.
Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар