Набрав чинності податок на війну: із зарплат і премій знімуть ще 1,5% податку

Податок на війну не є оригінальним рішенням, коли ресурси на її ведення вичерпано. Таке практикували, зокрема, європейські міста-держави у Середньовіччя. Проте вдаватися до цього способу вилучення грошей у власного населення у ХХІ столітті, щонайменше, дивно. Держава вкотре доводить свою цілковиту неспроможність не лише самостійно забезпечити власну армію, але й акумулювати й проконтролювати освоєння тих коштів, котрі вже добровільно зібрали для вояків пересічні українці. Вочевидь, сотні мільйонів гривень, переказаних населенням на потреби збройних сил, зникли без сліду у бермудських трикутниках кишень високопосадовців.

Відтак можновладці вирішили витрясти останнє із доведеного майже до цілковитого зубожіння населення й запровадили ще один податок, який в народі прозвали податком на війну.

2,9 мільярда гривень зберуть на потреби армії до кінця року завдяки запровадженню 1,5 відсоткового військового збору

Закон, який передбачає введення військового збору розміром 1,5 відсотка із кожного українця, котрий працює, набрав чинності 3 серпня. За словами заступника міністра фінансів Володимира Матвійчука, це дасть змогу акумулювати до кінця 2014 року 2,9 мільярда гривень на оборону країни. У цей складний час ці кошти буде спрямовано до загального фонду держбюджету. Військовий податок діятиме до кінця року. Кошти будуть напряму йти на фінансування збройних сил, пообіцяли у Кабміні.

Хто і як буде платити військовий збір

Новий загальнодержавний військовий збір діятиме до 1 січня 2015 року.

1,5 відсотка – це не так багато, люди звикнуть

Євген Житарюк, кредитно-інвестиційний радник

Запровадження військового збору українці майже не відчують. 1,5 відсотка це, по суті, мізер і сума не перевищує того рівня, що фінансисти називають фінансово значимою сумою. Спершу стягнення цього податку, імовірно, і спричинить певне невдоволення серед населення, але з часом люди звикнуть і для них це стане нормою тим паче, податок є тимчасовим і планують, що він діятиме трохи більше року.

Як це вплине на роботодавців, чи не зажене новий податок їх у тінь – навряд чи. Вони витримували й значно більш податкові навантаження. А нині мова йде про незначну суму.

Якщо говорити про наслідки запровадження податку у загальнодержавних масштабах, то сподіваються зібрати до кінця року 2,9 мільярда гривень. Звісно, зважаючи на те, що потреба на армію становить 10 мільярдів, це крапля в морі. Та те, чого не вистачає, братимуть з інших джерел, зокрема, суттєво зменшили видатки на вугільну промисловість, місцеві бюджети тощо.

Як і будь-які податки, військовий збір розподілятимуть через Казначейство. Можновладці обіцяють, що ці видатки пропускатимуть першочергово. Хтозна, від інфраструктурної слабкості Держскарбниці ми не застраховані.

Платниками цього збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і з-за кордону, а також нерезиденти, які отримують доходи в Україні, пояснює начальник відділу взаємодії зі ЗМІ та громадськістю ДПІ у м. Чернівці Наталія Бальон.

Оподатковуватимуть військовим збором зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати і винагороди, які нараховують (виплачують, надають) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими угодами. Окрім того податок поширюється й на виграші в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору складає 1,5 відсотка. Тобто, до вже чинного податку на доходи, який становить 15-17 відсотків, додадуть ще 1,5. Тож якщо отримуєте зарплату 2500 тисячі гривень, тепер отримуватимете на 40 гривень менше. Загалом, сума незначна, на потреби армії люди віддають із своїх зарплат добровільно значно більші суми. Та обурює, власне, сам підхід.

Аналогічно до податку на доходи фізичних осіб, військовий збір утримувати й перераховувати до бюджету буде податковий агент, тобто роботодавець, а щодо іноземних доходів – особисто громадянин, який їх отримує.

Натомість, на відміну від податку на доходи фізичних осіб, який перераховують до місцевого бюджету, військовий збір йтиме до держбюджету.

Податок запровадили, а куди платити – не ясно

Вже типово для нашої держави, закон ухвалили, податок ввели, а як і куди його платити – не сказали. Бухгалтери на підприємствах розгублені, мовляв, вже час платити, зокрема, відпускні працівникам. З них мають вирахувати податок, але куди його перерахувати – не знають.

– Зараз починаємо нараховувати відпускні працівникам, але сплатити військовий збір за відсутності бюджетних рахунків просто не можемо. Із зарплатою за липень, яку виплачуємо у першій половині серпня, сподіваємося, проблем не буде, бо доходи, нараховані за липень, оподатковані без утримання військового збору, а закон зворотної дії в часі немає, – пояснює головний бухгалтер девелоперської фірми Валентина Грушецька. – Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5%. Однак податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Тобто виходить, що банки мають контролювати поряд зі сплатою ПДФО та ЄСВ також і перерахування військового збору під час виплати заробітної плати. Однак військовий збір — новий вид бюджетного надходження, який включатимуть до доходів загального фонду державного бюджету. А отже, для нього має бути відповідний код бюджетної класифікації доходів бюджету, а це значить і відповідний бюджетний рахунок. Реквізити повідомляють територіальні органи Міндоходів. Однак станом на 4 серпня жодних повідомлень про відкриття відповідних бюджетних рахунків Міндоходів не доводило до платників податків. Немає інформації щодо символів звітності й на сайті Державної казначейської служби.

Юлія ХОРОШУН