
Останні події в Україні сколихнули не лише кожного з нас, але навіть світову спільноту. Щоправда, в умовах збройного протистояння, загибелі людей, силового варіанту розвитку подій ніхто не береться прогнозувати, що чекає нашу державу надалі. Рецепту виходу з кризи наразі немає. Що буде надалі з державою, чим закінчиться протистояння, які важелі впливу на ситуацію має створена Народна рада, а також як відреагує на події світ, ми поспілкувались з політологом, кандидатом історичних наук Ігорем Гаврадою.
- Зважаючи на останні події, що відбуваються в Україні та в області, чи вдасться знайти компроміс, чи це може перелитись у громадянську війну?
- Сьогодні я не знаю, що означає слово «компроміс» в цій ситуації. Може слово «компроміс» означає «припинення силових дій», насамперед з боку міліції. Припинення силового протистояння, припинення пострілів, «коктейлів Молотова» та усього іншого. Тобто відхід принаймні на якісь початкові позиції. Якщо це є початковий компроміс – то так.
Що стосується якогось стратегічного компромісу, більш далекоглядного, аніж зупинити насильство, то тут ще важче. Я не знаю, що може вивести країну з кризи. Те, що виводило її з кризи ще два дні тому (повернення до конституції 2004 року, формування якогось коаліційного уряду тощо), не впевнений, що це на часі. І не впевнений, що це зможе заспокоїти країну.
Зараз ми бачимо, що основна вимога людей, які беруть участь в подіях, чи підтримують їх – аби президент Янукович подав у відставку. Чи погодиться влада, на таку форму компромісу, боюся, що на цю хвилину - ні.
Коли говорити про ймовірність громадянської війни, то треба визначити, що означає термін «громадянська війна». Це війна громадян між собою, чи може називатись громадянською війною війна правоохоронних органів, або війна влади проти народу. Але якщо відкинути термінологічні тонкощі, то небезпека, будемо називати це громадянською війною, надзвичайно велика. Ніколи Україна не стояла, і сподіваюсь, ніколи не перебуватиме на таких позиціях, як сьогодні.
Розмови про розкол та федералізацію України, протистояння ще вчора видавались якимись політологічними припущеннями і викладками, то зараз вони виглядають більш серйозними.
Перше завдання – припинити насильство. Люди не повинні гинути – ані мітингувальники, ані правоохоронці, хоч би якими вони були і хоч би як ми до них ставились. Людське життя незалежно від наявності чи відсутності погонів – є найвищою цінністю.
Друге, це припинити дії, які можуть призвести до розколу цієї держави.
І третє, недопущення переростання цього конфлікту в те, що ми називаємо «громадянська війна».
- Чи можливі санкції з боку Європи та США?
- Днями з’явилась заява Огризка (екс-міністр закордонних справ України, - авт.), в якій він надзвичайно різко, що невластиво навіть для дипломата, який перебуває у відставці, засудив політику США та ЄС стосовно подій в Україні.
Мені здається, що ні США, ні ЄС до позавчора (вівторка 18 лютого) не усвідомлювали усієї глибини тієї кризи, в якій перебуває Україна. І зрозуміло, що їхні заклики та застороги щодо неприпустимості силового сценарію, не будучи наповненими реальним змістом, тобто діями (закриття віз, замороження рахунків тощо), вони демонструють нерішучість щодо України світової спільноти.
- І пасивність?
- Так. Він зауважив, що на словах вони нас підтримують, але нема жодних дій.
Є багато думок, що США та Європа змовились з Росією. Я би не сприймав це поки що серйозно, але ми бачимо, що політика Росії до подій у нас більш ефективна з погляду тих інтересів і цілей, про які дбає Росія. Вона найперше отримує зиски з того, що відбувається сьогодні. І ми бачимо м’яку, часто невизначену, на мою думку, неефективну позиціє з боку ЄСА та США.
- Події відбувались і в регіонах, зокрема Чернівцях, коли люди вийшли на мітинги та вимагали зустрічі з владою. Є Народна рада, опозиція отримала посаду першого заступника, чи вони можуть діяти ефективно?
- Якби ми спілкувались кілька днів тому, я би говорив про важливість посади першого заступника, неважливість, але сьогодні говорити про це немає жодного змісту.
Люди самостійно приїздять з сіл області, аби щось робити чи принаймні бачити, що тут коїться. Сьогодні (середа, 19 лютого) люди знову зайшли до приміщення обласної ради і підозрюю, що вони там залишаться і після завершення позачергової сесії.
З того, що бачив, і представники Народної ради, які вийшли до людей, намагались заспокоїти знизити градус напруженості, адже в натовпі лунали голоси, щоби знову взяти приміщення обласної ради штурмом. Чи приміщення силових структур. Тобто за тим сценарієм, який ми бачили в багатьох містах Західної України. Ситуація ніби заспокоїлась, але що буде далі, я не беруся наразі прогнозувати.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар