Українські синоптики прогнозують, два місяці цьогорічного літа будуть дуже спекотними, але з рясними дощами, шквалами і градом. Як повідомив заступник голови Укргідрометцентру Анатолій Прокопенко, температура може досягати +41º.
– Зазвичай у нас найспекотніші липень і перша половина серпня. А закінчиться літо в другій половині вересня, коли середньодобова температура впаде нижче +15 градусів, – зазначив пан Прокопенко.
Підстав робити такі прогнози у синоптиків є достатньо, адже середня температура в усьому світі і в Європі і далі підвищується. У світових масштабах вона збільшилася на 0,8°С порівняно із доіндустріальним періодом (початок ХХ століття – початок 50-х років), у Європі – приблизно на 1,4 °С. Останнє десятиліття було найтеплішим за 150 років, а 1998 і 2005 зареєстровані як найбільш спекотні роки. У нинішньому столітті очікується підвищення середніх глобальних температур на 1,8-4,0°С (а за деякими прогнозами, навіть у межах 1,1-6,4°С). У Європі, імовірно, найтепліше стане на Сході і Півдні.
Що ж до клімату у Чернівцях, то у нас також стає тепліше.
Цьогорічне літо буде найспекотнішим за всю історію українських метеоспостережень
– Протягом минулих 135 років середня річна температура повітря змінювалась від 6,2°С 1933 р. до 10,1°С 2007 р. Найчастіше аномально високі середньорічні температури повітря спостерігались протягом 1990-2012 років, – розповідає директор навчально-методичної обсерваторії ЧНУ Андрій Ніколаєв. – Чітка тенденція до підвищення середніх річних температур повітря почала з’являтися після 1989 року і простежується наразі по 2012 рік включно.
За словами пана Ніколаєва, котрий займається дослідженням кліматичних змін на Буковині разом зі своїми студентами, період потепління, що триває вже 24 роки, не є монотонним. Його можна поділити на два відрізки меншої тривалості: 1989-1994 та 1998-2012 рр., межею яких є 4-річний (1995-1998 рр.) період похолодання.
Підвищення середніх річних температур в Чернівцях було наслідком підвищення значень середніх місячних і, відповідно, середніх сезонних температур повітря. Протягом останніх 24 років спостерігалось підвищення середніх значень температур усіх місяців року. Найбільш помітним було зростання температур зимових і весняних місяців, яке складало +1,5-2,5°С. Теплішими стали і літні місяці, для яких підвищення температур становило +1,5-1,6°С. Значно теплішими стали зими і весни, помірно потеплішали літньо-осінні сезони.
Внаслідок потепління у Чернівцях почали зміщуватись часові границі кліматичних сезонів. Дати початку періоду стійкого переходу середніх добових температур повітря через 0°С у бік підвищення (початок весняного кліматичного сезону) змістилися на більш ранні терміни, тобто спостерігалось зменшення тривалості зимового сезону.
Андрій Ніколаєв каже, змін зазнала не лише середня температура, а й кількість опадів, напрямок вітру, терміни формування снігового покриву тощо.
Останній 10-річний період, протягом якого клімат Чернівців зазнавав впливу глобального потепління, характеризувався річними сумами опадів, що на 12% перевищували багаторічну норму. Окремо можна виділити період 2005-2012 років, протягом якого річні суми опадів перевищували норму на 28%.
Аналіз характеру змін вітрового режиму в Чернівцях показав, що протягом останнього 12-річного періоду на 5-7% зменшилась кількість випадків вітрів північно-західного напрямку, проте суттєво – на 10-12% – збільшилась кількість вітрів північного і південного напрямків.
За останні 24 роки літні місяці у Чернівцях стали теплішими на +1,5-1,6°
– Учені й досі сперечаються, що ж є причиною глобального потепління – природні фактори чи діяльність людини, – каже пан Ніколаєв. – Однак, на мою думку, більш актуальним наразі є питання, як пристосувати світову економіку, сільське господарство до нових умов. Україні загалом та й Буковині зокрема потрібна стратегічна програма розвитку цих галузей, котра враховувала б тенденції кліматичних змін.
Тим часом, буковинські аграрії вже починають відчувати вплив глобального потепління і поступово пристосовуються до нього.
– Якщо раніше висаджували саджанці навесні, то зараз почали робити це восени, бо останнім часом весни дуже посушливі, – розповідає Галина Стрільчук із Новоселиці Кельменецького району, котра займається вирощуванням саджанців. – Загалом же стало тепліше. У мене на городі росте навіть інжир, причому восени на нього треба було нагорнути трохи землі, щоб не пошкодив мороз, а я забула це зробити. Проте рослина прекрасно перезимувала.
Зате професор кафедри фізіології Буковинського державного медичного університету Георгій Ходоровський вважає, підвищення середньорічної температури на кілька позначок, явище, безумовно, негативне, однак воно не є загрозливим для людства. Людина, як і тварини та рослини, має здатність пристосовуватися до довколишніх умов.
Водночас, як розповіла начальник Чернівецького обласного гідрометеоцентру Тетяна Негадайлова, найближчими днями спека чернівчанам не загрожує.
– У липні утримуватиметься комфортна температура. Стовпчик термометра не підніметься вище 30º С, – каже пані Негадайлова. – Більш високі температури очікуємо наприкінці липня.
Надія КАРБУНАР
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар