Палаци Буковини: вчора і сьогодні. Сторожинецький район. Частина 2

Газета «Погляд» продовжує серію статей, присвячену оригінальним палацам Буковини, які мають свою славетну історію та збереглися донині. Вишукуючи цікаві місцини з багатим минулим, ми знову повертаємось до Сторожинеччини.

Маєток графа у Старій Жадові розсипається на очах

Село Стара Жадова саме по собі має давню та багату історію. І незрівнянних архітектурних побудов тут досить багато. Та найкраще дихання століть відчувається поруч з маєтком графа Сикантина. Аби знайти цей чудовий куточок, доведеться проїхати центр села, сільську раду і у напрямку до Вижниці завернути наліво. Далі, оминувши міст через річку, їхати прямо. Ця дорога приведе саме до колишнього палацу графа. Місцина ця справді райська: на березі річки Сірет є казковий столітній ялинковий парк. За переказами, його закладав іменитий іноземний садівник, якого спеціально запросив граф. На території парку вже понад століття ростуть рідкісні рослини, завезені з різноманітних куточків світу.

За оповідями, до 1940 року будинок стояв ніби на острові, який омивала річка Жидівка. В парку були альтанки, алеї, чудовий квітник, в центрі якого  фонтан, який в занедбаному стані є і зараз.

Виконуюча обов'язки сільського голови Старої Жадови Тетяна Косован розповідає, що загальна територія парку 2, 58 га, усі дерева справді гарні та рідкісні, проте графський маєток пустує вже близько десяти років, відколи  закрили санаторій "Стара Жадова". Наразі приміщення планують використати для реабілітаційного центру, але палац потребує капітального ремонту.

Історія графського маєтку і справді давня. Сикантин побудував його 1893 року. Будівля має три поверхи, фасад виконано у стилі модерн і прикрашено оригінальним орнаментом. Над головним входом - балкон з краєвидом на парк. Всередині просторі високі кімнати. Колись вони були панськими опочивальнями та вітальнями. Приблизно 40-го року Сикантин виїхав до Румунії. Згодом він планував повернутися, та не судилося. А вже з 1948 в палаці розмістили санаторій обласного значення.

Мешканка Старої Жадови Василина Гонтарюк працювала в санаторії близько сорока п'яти років і його історія їй добре відома.

 - Усе моє життя пов'язане з графським маєтком. Мені відомо, що відразу після війни в будівлі був військовий штаб. Потім там деякий час був колгосп - на другому поверсі на дорогому паркеті молотили зерно, а на першому - тоді почали облаштовувати місцеву лікарню, - розповідає Василина Іванівна. - З 1948-го в палаці облаштували санаторій і поки він там був, за територією наглядали, директори намагались підтримувати будівлю. У нас лікувались діти навіть з-за кордону, санаторій був необхідним. А приблизно двадцять років тому все запустили. Зараз палац в жахливому стані, його ніхто не ремонтує, дуже прикро. Цікаво, що поки в маєтку був санаторій, декілька разів до нього приїжджали племінники графа Сикантина, яким тоді дуже сподобалось, що споруду зберегли і використовували для лікування дітей.

 Відомо, що 1994 року маєток відвідав онук графа, і дізнавшись про його використання, відмовився від права спадщини на користь дитячого санаторію.

Сьогодні ж  колишній славетний маєток більше схожий на повоєнні руїни. Будівля перебуває на балансі облдержадміністрації, тут планують відкрити реабілітаційний центр.

Цікаво, що коли ми відвідали територію парку, де стоїть палац, оглянути та сфотографувати будівлю нам не дозволили, мовляв, приїжджайте через два роки, коли зроблять ремонт, а потім ще додали, що ніякої цінності палац не має і фотографувати взагалі нема чого. На таку "гостинність" ми не розраховували, адже на воротах у парк вказано, що ця територія є пам'яткою місцевого значення, тож вона мала би бути відкритою для людського ока. Сподіваємось, що невдовзі у палаці графа Сикантина наведуть лад і не будуть соромитись показати його. 

У панському маєтку в Слободі-Комарівцях є привиди?

Панський маєток у Слободі-Комарівцях милує око всіх приїжджих. Фото Ірини Бєлової

Ще однією знаковою спорудою для Буковини є панський маєток в Слободі-Комарівцях. Сільчани пишаються цією будівлею та парком навколо неї. Зараз тут діє сільська ЗОШ І-ІІ ступенів.

Колишній директор школи, вчитель історії Марія Руснак розповідає, що до війни у палаці жили пани Фльондори, а саме племінник Фльондора Олександр, якого називали Барон. 1940 року він виїхав до Румунії.

- Під час ремонту ми знайшли на крокві дату забудови палацу - 1779 рік. З 1946 тут відкрили школу. У триповерховій будівлі вісім кімнат, три коридори, тераса, у підвалі арочні помешкання. Усі приміщення підтримуємо в хорошому стані, проте ремонт все одно необхідний. Наприклад, треба терміново відреставрувати балкон-терасу - він зараз в аварійному стані, все сиплеться, - пояснює Марія Руснак.

За історичними даними, спочатку панський маєток належив Миколі Васильку. Виконано його у стилі українського бароко. Цьому пану належали села Берегомет, Панка, Жадова та ін. А родом він був з Лукавців. Відомо, що 1867 року його обрали до Буковинського сейму. Саме у маєтку в Слободі-Комарівцях народився його син, якого також назвали Миколою. Згодом він відіграв одну із провідних ролей у становленні ЗУНР та УНР. Микола Василько-молодший жив у панському маєтку до десяти років, а згодом повернувся сюди після смерті батьків.

1890 року пан Василько одружився на Ользі Гергелі, продав маєток та переїхав до Лукавців. Після цього у палаці жив пан з роду Фльондорів. Саме племінник Фльондора Олександр засадив навколо палацу парк рідкісних дерев.

Як і будь-яка інша старовинна будівля, маєток в Слободі-Комарівцях має свої легенди.

- Дітьми нас лякали історіями про привидів, що живуть у палаці. Також розповідали, що біля маєтку когось поховали, нібито цей хтось там помер під завалами і його не відкопали, - розповідає мешканка Слободи-Комарівців Аліна Петращук. - Тоді ми вважали, що привиди живуть у підвалах будинку, та ми їх ніколи не бачили. Чула, що нещодавно біля палацу знайшли відкопали тунель.

Палац Васильків-Фльондорів дуже гарний і порівняно в хорошому стані, він прикрашає все село.

Ірина БЄЛОВА