Павло Шестаков: Головне – вірити у свого учня та його перемогу

Тренер Павло Шестаков вважає, що заочно опанувати карате-до Сін-Сьобу неможливо. Лише наполеглива праця спортсмена над собою у парі із наставником, сенсеєм, допомагає досягти хороших результатів. Інакше, усі зусилля будуть марними.

– Карате-до Сін-Сьобу – це не просто спорт. Це філософія, певний світогляд та навіть спосіб життя. У цьому виді бойового мистецтва ми навчаємо наших дітей етикету, дисципліни, поваги до старших та вміння працювати над собою. Тому, вважаю, неможливо отримати повноцінні грамотні знання дистанційно. Звичайно, можна по телевізору побачити один-два удари і вдома намагатися завчити їх, однак вони будуть неправильними, їх на практиці не застосуєш, – переконаний П. Шестаков.

Самостійні заняття вдома юного спортсмена можуть бути справді корисними лише тоді, коли вони є повторенням клубного тренування. І на такого старанного учня зазвичай чекають кращі результати за попередні.

Незважаючи на те, що П. Шестакову відносно легше працювати з дорослішими вихованцями, які є уважнішими та свідомішими, він радить батькам записувати своїх чад на карате з п’яти років. Адже у Чернівецькій обласній федерації карате-до Сін-Сьобу діють спеціальні групи для дітей, де тренування побудовано на ігровій основі та розвивають необхідну координацію, реакцію, рухливість, мислення.

"Секрет перемоги – у самодисципліні спортсмена та вірі у себе"

П.Шестаков

Щоправда, сам Павло розпочав свій шлях спортсмена у дев’ятирічному віці, 17 років тому.

– У дитинстві я полюбляв фільми з відомими голлівудськими акторами із жанру бойовиків. Ось і схотів навчитися прийомів, як це робили відомі кінозірки. Тому батько й записав мене на карате, – згадує тренер свій спортивний старт.

Наставник Павла Шестакова – президент Чернівецької обласної федерації карате-до Сін-Сьобу Станіслав Золотухін. Будучи фанатом карате, він зміг прищепити Павлу таку ж фанатичність до цього бойового мистецтва ще в дитинстві. І як наслідок – сьогодні співзасновник та віце-президент спортивного клубу “Максимум” Павло Шестаков є майстром спорту України, чемпіоном Європи, володарем третього дану в карате. Свою напрацьовану роками фізичну форму він підтримує регулярними тренуваннями тричі на тиждень. Окрім того, з дітьми працює шість днів у тиждень по п’ять-шість годин на день. Інколи може собі дозволити потренуватись зі своїми старшими учнями. Вважає, якщо тренер не тренується, то він не зможе навчати інших, мовляв, сенсей повинен завжди шукати нову інформацію та розвиватися, як, власне, і його учні.

Павло Шестаков вирізняє кілька поширених міфів, пов’язаних із карате. По-перше, карате не є значно травматичнішим видом спорту за інші. Тому що правила змагань встановлено так, щоби максимально уникнути травм серед дітей. По-друге, професійні спортсмени не є далекими від загального навчання.

– Федерація Сін-Сьобу приділяє багато уваги теоретичній підготовці учнів, – розповідає Павло. – У програмі федерації є обов’язковим знання історії та філософії карате, термінології, медичних основ тощо. Багато наших учнів у школах та вузах є відмінниками. Особисто я закінчив школу із золотою медаллю, а університет – із червоним дипломом. Мій сенсей Станіслав Золотухін у школі та університеті також був відмінником! Хіба це не приклад?!

А ще Павло Шестаков повідав: секрет перемоги – у самодисципліні спортсмена та вірі у себе. Бо якщо немає самодисципліни та віри у перемогу, то важко навчитись перемагати. Окрім того, важливо, щоби сенсей також вірив у свого учня, тільки тоді останній відчуватиме потужну підтримку і викладеться на татамі максимально.

Буковинські каратисти у Польщі вибороли 15 нагород

27 листопада у польському місті Лодзь відбувся престижний Міжнародний турнір з карате “Champion Cup” за правилами WKF. Збірна команда України посіла перше загальнокомандне місце. У цьому значна заслуга вихованців Чернівецької обласної федерації карате-до Сін-Сьобу та їх наставників – Євгена Мотовиліна, Святослава Сідлярчука та Павла Шестакова. Буковинські каратисти принесли країні більшість перемог. Вони виступали командою із 23 спортсменів і завоювали три золотих, одну срібну та одинадцять бронзових нагород.

Переможцями у командному куміте 10-11 років стали Олександр Каба, Едік Марущак та Михайло Ралик. Також Михайло Ралик здобув “срібло” в особистому куміте, а “бронзу” у цій же категорії виборов його одноклубник Едик Марущак.

Нелегкі бронзові нагороди привезли з Польщі наймолодші члени команди. Восьмирічний Ігор Шаповалов та дев’ятирічний Роман Мельничук посіли треті місця у розділі ката, провівши по шість поєдинків кожний.

Одразу по два третіх місця посіли Вадим Придолоб та Євген Монінець у категорії особисте ката 12-13 років та у командному куміте.

Також бронзові нагороди здобули Дмитро Карвацький, Олександр Погарцев, Станіслав Лікар та Ольга Пуканова.

– Усього у представницькому міжнародному турнірі взяли участь понад 500 спортсменів віком до 17 років із Англії, Данії, Чехії, Словаччини, Польщі, Росії та України. У кожній віковій категорії було не менше ніж по 30 спортсменів, а в деяких групах навіть по 50 осіб, – розповідає П. Шестаков.

– Буковинські спортсмени виступили непогано, зважаючи на високий рівень змагань, – резюмує Павло. – І хоч три золотих медалі це добре, але можна було здобути й кілька десятків «золота», тож працювати ще є над чим.

Юні переможці поставили перед собою нові цілі

Ольга Пуканова, ІІІ місце в особистому куміте, вікова категорія 16-17 років

Мені допомогли перемогти налаштованість і те, що вчасно розім’ялася. А також, звичайно, підтримка тренера. Він напередодні виступу вказав мені на деякі технічні нюанси, а вже по ходу бою я думала сама. Це вже сьомий рік займаюся карате. У моїх найближчих планах стати чемпіонкою України, а згодом – Європи. Опісля, десь через два роки, планую викладати. Загалом, карате – це чудовий вид спорту, який виховує у людей багато хороших рис. До прикладу, жоден каратист не демонструватиме свої навички на вулиці й ніколи першим не встряватиме у бійку.

Ігор Шаповалов, ІІІ місце в розділі особисте ката, вікова категорія 8-9 років

Вперше дізнався, що таке карате, у чотири роки і сім місяців, коли мама записала мене у спортивну секцію. А сьогодні це бойове мистецтво є для мене одним із найголовніших справ у житті. Кожен ранок дня тренувань зазвичай зустрічаю словами: «Як добре, що сьогодні є карате, як я люблю карате!». Мені приємно, що на змаганнях у Польщі виконав усі завдання, які переді мною поставив сенсей і виборов «бронзу». Моя наступна мета – взяти «срібло» або «золото». Окрім того, поїздки за кордон спонукають до вивчення англійської, яка, з’ясовується, є хорошим засобом спілкування з іноземцями.

Михайло Ралик, І місце командне, ІІ місце куміте особисте, вікова категорія 10-11 років

Два роки займаюся карате. Вирішив записатися у спортивний клуб, коли побачив у школі виступ Едика, свого друга-однокласника. Тато мене одразу підтримав, сказавши: «Добре, якщо хочеш – йди». На тиждень займаюся карате чотири рази по дві години. Це неважко і нелегко. Якщо захотіти, гадаю, можна досягти всього. До карате впродовж двох місяців відвідував секцію з футболу, але залишив, бо в карате ти сам відповідаєш за досягнення поставлених завдань, а у футболі, навіть якщо ти постараєшся, то команда все одно може програти. У моїх спортивних планах є виступи і на чемпіонатах Європи, світу.

Едуард Марущак, І місце командне куміте, ІІІ – особисте куміте, вікова категорія 10-11 років

Уже шостий рік займаюся карате. Це в п’ять років з мамою повертався із садочка і побачив на стовпі оголошення про набір на карате. Одразу попросив маму віддати мене в цю секцію. Перші заняття були нелегкими, але мені дуже сподобалося, що там треба битися. З кожним заняттям вдосконалювався, щоби вигравати на татамі. У цей спорт я привів двох товаришів – Діму та Михайла. Мені подобається, коли друзі разом зі мною займаються, бо вони можуть підтримати, а без них почуваєшся самотньо. І надалі планую вигравати, і наступна ціль – перемогти хоча б на чемпіонаті Європи.

Ольга ШУПЕНЯ