Пересічні кримчани розповіли про ситуацію на півострові

Останній тиждень став найдраматичнішим за усю сучасну історію України. Керівництво Російської Федерації без жодних на те законних підстав ввело своїх вояків на територію незалежної держави – до Криму. Цією дією було порушено усі міжнародні норми, закони, правила та домовленості, зокрема підписаний 1994 року Будапештський меморандум, яким Росія, Великобританія та США зобов’язались поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України.

"Погляд" поцікавився у мішканців Криму, яка ситуація і які настрої на півострові зараз.

Коли прийшли російські військові, тут влаштували масові гуляння

У нас спокійно в тому плані, що більшість населення підтримує введення російських військ. У вихідні влаштували масові гуляння з пиятиками. При цьому, досить багато людей для цього спеціально привезли із Севастополя (для масовки). Багато хто не підтримує, особливо кримські татари. Їх у вихідні практично не було видно на вулицях – боялися провокацій. Були чутки, що деякі з них почали виїздити із Сімферополя до довколишніх сіл.

Російські солдати нікого з мирних не чіпають, фотографуються навіть з ними. А наші радіють, як діти, всьому цьому.

У нас тут вже років десять ведеться активна пропаганда з боку Росії. Людей лякають казками про фашистів і бандерівців із Західної України, які хочуть виселити з Криму всіх російських і залишити тільки татар. Це все грамотна «обробка» населення, в основному, пенсіонерів та молоді (вони найбільше схильні до впливу). І вони реально бояться. Хоча фактично ніяких утисків не було і немає. Я сама російськомовна, і ніде не стикалася з проблемами. У нас багато хто принципово не хоче вивчати українську мову як "бандерівську". Через це мають проблеми у судах. Хоча, наприклад, у міліції в нас діловодство російською мовою. На пальцях можна перерахувати українські школи. У Сімферополі – одна з 50. У кожній школі є українські й татарські класи. І ніхто не скаржиться, що йому не дають навчатися рідною мовою. Тримаємося щосили. Зараз головне – не відповідати на провокації, а їх багато вже. Якби у татар зараз здали нерви – почалася різанина. Їх стримують їхні лідери, яких вони, слава Богу, поки що слухають.

«Ще жоден з туристів не зателефонував і не замовив місця»

Я все життя мешкаю тут. Мій батько ще до Великої Вітчизняної війни приїхав сюди з Курська і тут познайомився з матір’ю, вона родом з Полтавщини. Але такого жаху, як зараз, я не пам’ятаю. Це можна порівняти хіба що з війною, коли на нашу землю прийшли іноземні загарбники.

Моя родина була російськомовною, я також розмовляю російською, проте жодного разу якогось дискомфорту не відчувала. У нас нібито все спокійно, проте люди знервовані. Уявіть, вулицями ходять озброєні військові, ніхто не розуміє, що відбувається. Але вже зараз мої знайомі занепокоєні, що скоро курортний сезон, проте ще жоден з туристів не зателефонував і не замовив місця. Усі переживають, що залишаться без останнього джерела доходів. Розуміють, що у регіон, де фактично тривають бойові дії, ніхто не захоче їхати.

Не розумію, навіщо Росія, моя друга батьківщина, ввела війська. Ми роками мирно живемо поряд, маємо спільних друзів, рідню, міцні зв’язки, тому не повинні воювати. Ми брати.

Знаю, що озброєні люди заблокували частину наших солдатів. Повірте, люди не відчувають ненависті до нашої держави, ми живемо в Україні і хочемо бути єдині. Коли показують нібито кримчан, які закликають від’єднуватись, то це не наші люди. Справжні кримчани не хочуть приєднуватись до Росії. Ми хочемо, звичайно, розмовляти російською. Це цілком природно, адже більшість з нас має російське коріння, проте усі ми громадяни України і не потрібно нас примушувати ненавидіти один одного.

Жінки і дівчата ходять підтримувати українських військових

Спершу була паніка серед населення, багато людей були переконані у тому, що ось-ось розпочнеться війна, але зараз градус напруги наразі трохи знизився. Зате всі зрозуміли, яка це небезпека мати на своїй території російські бази. І якби Україна була в НАТО, такого свавілля в Криму з боку росіян не було б. Готуючись до найгіршого, люди справді вичистили банкомати, знімали депозити, закуповували наперед продукти, відділи з крупами і консервами у великих супермаркетах спорожніли.

Ясна річ, що чимало людей підтримують військових без опізнавальних знаків, які видають себе за місцеву самооборону, а насправді вони - росіяни. Проходячи повз деякі місцеві вигукують слова підтримки.

Але так само значна частина населення вважає перебування військових у Криму окупацією території України. Люди дискутують, у нас на вулицях вже звичними стають гарячі дебати. Зокрема проти цих військ кримсько-татарське населення. Але до якихось радикальних дій вони не вдаються, бо меджліс закликав до спокою.

Паралельно кримчани організовують мітинги у підтримку українських військовимх, які дотримуються спокою, бо ніхто не хоче війни.

У понеділок та вівторок виходили дівчата і жінки, я теж до них приєдналася, ми всі за мир. Також у нас організували нічне чергування біля військових частин, щоб у разі агресії з боку російських військових захищати наших «живим» щитом. Насправді, у Криму багато людей, які готові ризикнути власним життям, тільки б не почалося масове кровопролиття.

Український чи російський Крим – однаково, лишень би не було війни

Уже сім років мешкаю у Чернівцях, переїхала сюди після заміжжя. Однак виросла у Судаку, мої батьки – росіяни, родом із Курської області. Завжди розмовляла російською, але ані вдома, ані тут, на Буковині, ніхто ніколи не образив і не принизив мене, бо не спілкуюся українською. Син ходить у садочок, там вчить українську, вдома навчаємо його російської, що у цьому поганого?

Коли буваю у Криму і зустрічаю земляків, вони зазвичай запитують, як мені ведеться серед «бандерівців» (соромно за кримчан, та саме так вони називають усіх, хто мешкає у Західній Україні). Завжди відповідаю, що мешкати тут чудово, маю багато друзів і знайомих, легко знайшла спільну мову з усіма.

У Судаку залишилися батьки, брат. Вони налякані і здивовані. Дивуються введенню військ, бо ніхто не ображав і не збирався ображати людей, що розмовляють російською. «Мовне питання» є надуманим!

Мешканцям півострова однаково, буде Крим у складі України чи Росії, лишень би не було війни! Але пристрасті вирують, і будь-яка провокація може призвести до збройних протистоянь.

Турбує людей не тільки загроза воєнних дій, а й те, за що житимуть наступної зими, бо туристичний сезон фактично зірвано. Знаю, що дуже багато потенційних відпочивальників уже відмовилися від заброньованих раніше номерів у приватних пансіонатах. Рідні розповідають, дефіциту грошей і продуктів наразі немає, але ті, кому є куди їхати, виїжджають, намагаються вивезти дітей, ніхто не хоче залишати їх під кулями.