Песику потрібен режим і зубна щітка

Ті, хто вважають свого песика повноправним членом родини, мають рацію, адже він потребує ретельного догляду. Собаці, як і людині, необхідне збалансоване харчування, чіткий розпорядок дня (годувати і вигулювати його краще у один і той самий час), гігієнічні процедури. Наприклад, песиків треба купати у воді при температурі 25-35°С один або два рази на місяць (цією процедурою не варто захоплюватися – із шкіри і шерсті змиється жирове покриття, яке у тварин виконує захисну функцію). Перед миттям у вуха краще вставити тампони, щоб у проходи не потрапила вода. Втомлених, хворих, щойно нагодованих цуциків купати не можна. Крім того, господар повинен ретельно слідкувати за шерстю тварини, регулярно вичісувати її, а також вкорочувати кігті, чистити вуха та доглядати за зубами, каже заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини Чернівецької області Олександр Александрюк. Наприклад, годівля песика м'якими кормами сприяє виникненню зубного каменю. Тож необхідно періодично очищати зуби тварини від нальоту. Для цього треба огорнути вказівний палець тканиною і протерти зовнішню поверхню зубів, використовуючи розчин соди або зубну пасту. До трьох місяців цуценя може легко підхопити інфекцію, оскільки через інтенсивний ріст, зміну зубів його імунітет значно ослаблений. Песик може захворіти на такі інфекційні недуги, як чума м'ясоїдних, інфекційний гепатит, парвовірусний та коронавірусний ентерит, лептоспіроз, тож йому необхідні відповідні щеплення, каже пан Александрюк. Розпочинають вакцинацію у два місяці, а завершують повний курс щеплень до року. Перед щепленням, треба повністю вивести глисти, якщо вони є. Загалом собачих хвороб, котрі були б небезпечними для людини, майже немає. Однак однієї недуги – сказу – все ж варто остерігатися. Від неї домашнього улюбленця обов'язково вакцинувати. Перше щеплення проти сказу цуцику роблять у три місяці, потім – щорічно або раз на три роки (залежно від вакцини). Якщо песика все ж не вдалося вберегти від хвороби, кожен господар повинен уміти виміряти йому температуру та визначити пульс. Температуру вимірюють у прямій кишці медичним термометром. Його треба змазати вазеліном, олією чи косметичним кремом, а потім ввести в анальний отвір на глибину 2-3 см. Аби виміряти температуру, достатньо три хвилини. Пульс визначають, затиснувши артерію на внутрішній поверхні стегна. Довідка: Деякі біологічні та фізіологічні показники собак: Температура тіла (ректальна) – 38,6-39,2; Частота дихання, цуценяти – 14-40 разів за хвилину, дорослих собак – 10-30 разів за хвилину; Пульс, цуценяти – 120-150 ударів за хвилину, дорослих собак – 80-130 ударів за хвилину; Тривалість життя – 10-15 років.