
Буковинський край славиться талантами не лише у світі шоу-бізнесу, але й у спорті. І коли в Чернівцях заходить мова про зірок більярду, одразу з вуст місцевих професіоналів, аматорів та навіть шанувальників цього виду спорту гордо лунає: «Тарновецький!». Вникаючи у суть справи, з’ясовуємо, що за плечима молодого та перспективного гравця безліч перемог і дев’ять років наполегливої праці.
– У спорт привів мене батько, – розповідає «Погляду» титулований буковинський більярдист Ярослав Тарновецький. – Розпочав займатися в 11 років, граючи на більярдному столі, який є вдома. Через два місяці тренувань вже вигравав у тата. Щоправда, він трохи піддавався. Згодом, коли виповнилося майже 12 років, мене віддали до тренера Іллі Осачука. З ним займаюся близько 9 років і завдяки йому, і моїй праці у нас є взаємний результат. Нинішні значимі для мене досягнення в більярді – два кубки Кремля виграв (2009 і 2011 роки), тричі у «Чудовій вісімці» (де змагаються між собою вісім найкращих у світі більярдистів). Потім кубок Європи виграв (2007 рік). Є семикратним чемпіоном України і абсолютним чемпіоном України різних років.
– Коли лише розпочав тренувати Славіка, він був трохи ледачим й ніхто не міг сказати, що з нього вийде ідеальний учень, який матиме величезні досягнення, – розповідає тренер Ярослава Тарновецького Ілля Осачук. – Раніше Західний регіон України у світі більярду взагалі був невідомий, а тепер тут останні п’ять років найкращим більярдистом є Ярослав Тарновецький, він найкращий в Україні й лідер у Росії.
За словами тренера, у їхньому спортивному тандемі було по-різному: перемоги інколи чергувалися із непорозуміннями. Адже Ярослав підростав, змінювався, проявляв характер... Бувало, вимагав самостійності. Проте з часом спільні тренування і блискучі спортивні результати доводили і свідчили, Ярослав знайшов «свого тренера», а Ілля, безумовно, пишається досягненнями талановитого вихованця, як найкращий друг чи рідний батько.
– Тато Славіка довірив мені сина, як собі. Я розумів, на мене покладена величезна відповідальність. Тож і на тренуваннях, і на турнірах постійно старався бути взірцем для свого підопічного. Зараз батько Ярослава вдячний, що у нього такий син. І я не менше втішений результатами свого учня. Важливо, що він прислухається до моєї думки й мої настанови йому допомагають. Ось коли він у Пітері брав участь в турнірі "Чудова вісімка" й програвав супернику з рахунком 3:0, то зателефонував мені (я дивився це змагання онлайн). Після моїх настанов (коли спостерігаю за його грою, то відчуваю й розумію, що йому треба) він виграв 8:3. Просто він прислухається до моєї думки і одразу є результат. Ось і все, – ділиться секретами успіху І. Осачук.
За його словами, у будь-якому виді спорту має бути тренер, який підстьобує, ставить завдання, визначає цілі.
Ярослав Тарновецький: "Все в голові. Найголовніше – займатися. А все решта, якщо є мізки, то докладеться"
– Чому в українському більярді нема великого зростання? Тому що кожен гравець сам собі тренер. А, наприклад, в дзюдо, боксі тренер постійно працює з учнем, знаходить дефекти й усуває їх. Так само має бути в більярді. Працюючи за таким принципом наша школа у Західному регіоні України – найкраща. Окрім того, у Чернівцях щомісячно проводимо 3-4 турніри в 3-4 клубах ("Панорама", "Платинум", "Карамболь", "Еней"). У нас відбуваються турніри любительські, напівпрофесійні й професійні, – розповідає Ілля.
Наразі у Іллі Осачука є чимало вихованців, яких він тренує і возить на турніри. Перспективними спортсменами називає десяток тих дітей, які постійно працюють над собою. Сам же Ілля займається більярдом з дитинства, впродовж 25 років. Оскільки у нього не було вчителя, називає себе самоучкою. Свого часу, ще до тренерської роботи, працював у Росії, Білорусі та Києві й заодно грав у більярд. Каже, отримавши Пітерську школу (атакуюча із жорсткою хваткою) та Білоруську й Київську (схильні до захисту), об’єднав їх в одне ціле.
– У Чернівцях дуже хороша школа більярду, найкраща в Західному регіоні, – стверджує Ярослав Тарновецький. – Усе завдяки людям, які цим займаються. Ілля Осачук і мене тренує, і школу веде, є головним тренером на Буковині й одним з кращих в Україні. Він знає, як працювати з людиною, яка хоче грати в більярд, вміє знайти підхід до будь-якого учня. А все решта, звісно, залежить від самої людини та її бажання.
У Лепса і Шеви однаковий рівень гри на більярді
Зірка більярдного спорту Ярослав Тарновецький розповів "Погляду", що торік тренував російського співака Лепса з яким познайомився на турнірі в Ростові. Артист спостерігав за грою Ярослава, а опісля запропонував стати його особистим тренером на період гастролей Україною.
– Я разом з ним їздив містами України впродовж 50 днів. Тренувальні партії проводили у вільний від концертів час. Бувало, займалися по 6-8 годин на день. Лепс добре розуміється на більярді. Він наполегливий, працелюбний і доки у нього не вийде – не заспокоїться. Плюс в процесі вибуховий. Насправді з ним весело тренуватися. Він вміє отримувати задоволення від більярду, – стверджує Я. Тарновецький.
– Кажуть, у Лепса досить складний характер й він може бути аж надто запальним...
–Лепс просто емоційний. Високооплачувані артисти іншими бути не можуть. А він – кращий співак Росії, найвисокооплачуваніший артист в СНД. Співає класно. У турі я відвідував деякі його концерти, навіть часом підспівував. До речі, незабаром він знову перебуватиме в турі Україною.
– З ким із відомих, можливо, спортивних зірок часто спілкуєшся?
– Добре спілкуюся із Андрієм Шевченком. Його також треную. Насправді людям подобається більярд. За цим заняттям можна чудово поспілкуватися і кулі покатати. Вважаю, що більярд об’єднує багатьох людей.
– Як познайомився із Шевою?
– Коли на чемпіонаті світу зайняв ІІІ місце, образливо програвши у півфіналі, до мене підійшли й запропонували: "Сьогодні у Києві буде парний VIP-турнір і Шева хоче зіграти з тобою". Я погодився. Також на турнірі був і Володимир Кличко, він товаришує з Андрієм, тому вболівав за нас, підтримував. Відтоді часто граємо з Шевою і навіть потоваришували.
– Хто кращий більярдист Григорій Лепс чи Андрій Шевченко?
– І Шевченко, і Лепс приблизно однаково грають.
– А як би охарактеризував Кличка-молодшого кількома словами?
– Культурний, врівноважений, спокійний... Красень!
– Ярославе, які спортивні висоти збираєшся взяти найближчим часом?
– Я готуюся, тренуюся, набираю форму. До слова, зараз я набув найкращої форми за час мого спортивного життя. Тож збираюся позмагатися на чемпіонаті Європи в Ростові й у Москві буде цікавий турнір, чемпіонат світу. Цікавих турнірів вистачає, є до чого прагнути. Тож на місці стояти не будемо.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар