Найкраще харчуватись вдома. Все надійно, перевірено, за приготування відповідаєш сам. Та не завжди вистачає часу і сил на куховарення, на маленьких обідніх перервах набагато легше збігати до найближчої їдальні. А там на голодний шлунок не дуже звертаєш увагу, чи правильно одягнений персонал закладу, чи вони у спеціальних головних уборах із прибраним волоссям, чи не торкаються їжі руками без рукавичок і чи взагалі свіжі самі продукти.
Студенти одного з навчальних закладів, що готує кухарів, щороку проходять практику в місцевих закладах масового харчування: як в чернівецьких елітних ресторанах, так і у звичайних забігайлівках. Вони неодноразово бачили інший бік харчової індустрії і після цього деякі з них стали палкими прихильниками домашньої їжі.
«Важко відвідувати чернівецькі кафе та їдальні, коли щодня вчиш, які вони мають бути в ідеалі. Ти відразу бачиш всі недоліки і апетит пропадає», - ділиться студентка-кухар Олена. Вона відбувала практику в чи не найпопулярнішому серед студентства закладі швидкого та псевдодомашнього закладу харчування, що в самому центрі Чернівців. Незважаючи на дуже маленьке приміщення та вічні нескінченні черги, поласувати фірмовим «тостом» чи гарячими пиріжками завжди є чимало охочих. Незмінним плюсом закладу є те, що меню тут велике, крім фаст-фуду, можна знайти і щось на зразок домашніх страв. За словами практикантки, продукти, з яких готують страви, зазвичай свіжі, щоправда, деколи вчорашні салати змішують із сьогоднішніми, замасковуючи непривабливість інгредієнтів майонезом. Основним недоліком є дуже маленьке приміщення кухні, що у підвалі. Олена стверджує, що там навіть розвернутися немає місця, кухарям не вистачає повітря, а існуюча вентиляція залишає бажати кращого. Немає місця і для харчів, тому славнозвісні пиріжки з пічки кладуть на підлогу, а там вже персонал, як може, переступає через них. Без особливого фанатизму до підтримання гігієни ставляться самі продавці в цьому закладі: можуть і руки не часто мити, і рукавички не одягнути.
Довідка від СЕС
За словами завідуючої відділенням харчової гігієни міської санітарно-епідемічної станції Ольги Москалюк, за останні дев'ять місяців їхня організація обстежила 650 об'єктів громадського харчування у Чернівцях. Внаслідок виявлення порушень закрито 35 закладів, оштрафовано 101 об'єкт на суму майже 8,5 тисячі гривень. За невчасне проходження медичного огляду звільнено з роботи 88 працівників. Найпоширенішими порушеннями є недобросовісне прибирання приміщень, випуск та реалізація неякісної продукції, відсутність санітарного одягу та маркування інвентарю. Покарано такі заклади, як кафе «Чікін-хаус», «Леся», «Жасмин», бари «Одіссей», «Діамант», «Шоколадний», ресторан «Райдуга» та ін. Заклади громадського харчування обстежують двічі на рік, за вийнятком, коли на заклад надходять скарги. До 2008 року перевірки відбувались частіше. А за радянських часів існувала дирекція, що скеровувала роботу одночасно декількох закладів громадського харчування, контролювала санітарно-гігієнічний стан. Хоча сьогодні таких органів немає, а закладів харчування значно побільшало і їх важче перевіряти, та загалом якість їжі стала кращою.Також Олена практикувалась в елітному ресторані, що поряд з попереднім закладом. Тут, безсумнівно, все чисто і акуратно. Продукти свіжі, а за роботою кухарів постійно слідкують. Єдине, що «філонять» з приготуванням «першого». Бульйон, суп або борщ зберігати та подавати потрібно не довше двох днів, після закінчення цього строку ці рідкі страви - шкідливі. В елітному ж ресторані центру міста «перше» подають протягом цілого тижня. Крім того, варто пам’ятати, що надокучливим клієнтам офіціанти можуть нашкодити, деколи навіть плюнути в замовлену страву.
Як розповідає ще один студент Олег, він проходив практику в їдальні швидкого харчування поблизу Соборної площі. Цей заклад відзначився наявністю постійних клієнтів – тарганів, позбуватися яких ніхто не поспішав. Та з повною антисанітарією юний кухар зіткнувся в ресторані одного з чернівецьких готельних комплексів, що є популярним ще з радянських часів. Крім тарганів, тут розгулюють гризуни, приміщення в жахливому стані, за санітарним станом ніхто не слідкує. Під час приготування страв вже традиційно використовуються несвіжі продукти.
Схожу історію оповідає Катерина, яка практикувалась у відомому буковинському ресторані, що є на одній з центральних вулиць міста. Щоправда, ніяких тварин там немає, загалом чисто, єдине що несвіжі продукти термічно обробляють і "перетворюють" на страви. Наприклад, із зіпсованої риби роблять котлети. Суттєвим порушенням є те, що влаштуватись на роботу в цей ресторан можна і без медичної довідки, хоча котирується він досить високо.
У популярному серед пивоманів закладі перебував Олександр. Там персонал завжди використовує свіжі продукти, та рослинну олію під час смаження змінює лише раз на тиждень, хоча треба щодня. Це вкрай негативно впливає на організм, адже вже на другий день використання цей продукт починає виділяти шкідливі речовини.
Але, студенти-практиканти досить часто бачили порушення, що не впливають на здоров'я, та клієнтам все одно шкодять. У деяких чернівецьких закладах масового харчування працівники самостійно завищують ціни, обдурюючи відвідувачів та підробляючи на їхній довірі. В одному з ресторанів працівник гардероба дозволяв собі порпатись у кишенях клієнтів, а часом навіть привласнювати собі чужі речі. Часто їдальні та кафе закривають раніше визначеного часу. Посуд та кухонний інвентар зберігають в брудному приміщенні.
За даними міської санітарно-епідемічної станції, за останні дев'ять місяців у закладах, про які йдеться, порушень не виявлено.
Заступник завідуючого кафедри «Технології і організації ресторанного господарства» Чернівецького торгово-економічного інституту Олена Палагнюк пояснює, що в Україні до сьогодні не встановлено санітарно-гігієнічні норми для закладів громадського харчування. Наразі користуються ще радянськими правилами. Крім того, раніше в кожному ресторані працював інженер-технолог, який контролював санітарний стан підприємства. Нині ж таких спеціалістів ніде немає, а власники закладів вважають їхню присутність зайвими витратами коштів. У більшості випадків вони самі далекі від кулінарної справи, а деколи навіть і кухарі не мають спеціальної освіти. В Угорщині заклади, в яких санітарна служба знайшла недоліки, відзначають прапорцем, щоб клієнт бачив куди йде. Українці ж поінформовані тільки про ціни в ресторанах, і на жаль, саме за цими критеріями обирають, де б пообідати. Також у світі давно прийнято вказувати в меню біля кожної страви кількість її калорій, адже чимало людей слідкують за станом свого організму, боряться із зайвою вагою. У Чернівцях тільки один заклад створив таке меню.
Ірина БЄЛОВА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар