Регіональної мови на Герцаївщині поки не буде

Маючи повне право, відповідно до мовного закону, самостійно ухвалити рішення щодо запровадження румунської мови як регіональної в районі, депутати Герцаївської райради вирішили все ж не поспішати й дочекатися вказівки зверху. На сесії, яка відбулася минулого четверга, мовне питання було чи не головним у порядку денному. Проте ухвалити його, вочевидь, побоялися.

Як зазначив голова Герцаївської районної ради Василь Скрипа, депутати справді розглядали це питання й зрештою вирішили, що варто дочекатися, доки Кабінет Міністрів ухвалить постанову, а обласна рада, своєю чергою, прийме відповідне рішення.

– Щойно рішення ухвалять вищі інстанції, Герцаївська райрада поставить питання щодо імплементації румунської мови в районі на голосування, – прокоментував В. Скрипа. – Зробити це зараз немає можливості, бо не знаємо механізму й поки що невідомо, звідки фінансуватимуть процес, з державного чи обласного бюджету.

Москаль вимагає надати румунській мові статусу регіональної у Чернівецькій області

Втілення скандального закону у життя і справді влетить нам у копієчку. Мова йде про мільярди бюджетних грошей (про мільйони у масштабах області). З огляду на стан нашої економіки, витрачати такі гроші – злочинне марнотратство.

Директор інституту української політики Сергій Добржанський каже, мільйони гривень, витрачені на впровадження регіональної мови – тільки початок. Справжні проблеми розпочнуться згодом.

Якщо румунську ухвалять як регіональну, то на нас чекає справжнє бюрократичне пекло. Плутанини у документах не уникнути, будуть серйозні проблеми з перекладом, а відповідно, й правильним тлумаченням тих чи інших паперів та рішень. Окрім того, органам місцевого самоврядування доведеться найняти цілу армію професійних перекладачів, а це додаткові витрати.

– Прийняття кожного закону передбачає певну фінансову базу для його втілення. Мовний закон потребує кільканадцять мільярдів гривень, які до бюджету не закладено і взяти ці гроші немає звідки, – зазначає політолог Ігор Буркут. – Тому політологи переконані, що розмови щодо мовного закону завершаться 29 жовтня цього року, тобто одразу після виборів. У людей будуть зовсім інші пріоритети й зовсім інші розмови. Зокрема, щодо того, як витягнути нашу країну з того економічного болота, у якому вона опинилась. А мовне питання, імовірно, відновиться напередодні президентських виборів, які заплановані на 2015 рік.

Юлія ХОРОШУН

Експерт каже

Запровадження регіональних мов загрожує цілісності держави

Партія регіонів, коли йшла на минулі вибори, обіцяла своїм російськомовним виборцям зробити російську другою державною. Але свою обіцянку вони не виконали, відтак на ці вибори їм не було про що перед своїм електоратом звітувати. У зв’язку з тим, що у самій Росії російська мова – єдина державна, а всі республіки, які перебувають у її складі, мають право використовувати свою мову тільки на своїй території і поряд з російською, росіяни прекрасно розуміють значення мови як інтегруючого фактора для своєї власної держави. На жаль, в Україні такого розуміння немає. Окрім того, у нас є чимало сил, які виступають проти української держави і хочуть її приєднати то до східного партнера, то до західного. І ось у цій ситуації вирішили ухвалити такий цікавий закон. Річ у тім, що Україна підписала та ратифікувала Міжнародну хартію регіональних та меншинних мов. Це важливий документ, який виконується далеко не всіма членами ЄС. У цьому документі гарантовано право кожної етнічної громади, яка проживає на території тієї чи іншої держави, використовувати рідну мову в різних сферах життя. Хартія спрямована на підтримку тих мов, що зникають. У нас же все перекрутили і російську мову, яка не потребує якогось особливого захисту (нею розмовляє понад 100 мільйонів громадян Російської Федерації і мільйони громадян поза її межами), захотіли завуальовано зробити другою державною. Той закон, що прийняли, нібито забезпечує захист 18 регіональних мов, у тому числі російської, румунської тощо. Після незаконного, з грубими процесуальними порушеннями прийняття мовного закону, який у народі прозвали законом КК (Ківалова-Колісніченка), парламентський деригент Чечетов заявив, що приймаючи закон, мали на увазі тільки російську мову, а решта мов, буцімто, зачекають. Ця позиція чітко проявилася на прикладі спочатку ситуації з болгарською мовою в Ізмаїлі, тепер – румунською у нашому Герцаївському районі.

Закон приймали під вибори, аби прозвітувати перед російськомовним населенням.

У багатьох державах існують регіональні мови й нічого страшного у цьому немає. Проте слід розуміти, що мова йде про ті країни, які вже сформувалися й мають свій державний механізм, який працює як годинник. Для України ж, яка тільки 21 рік існує як самостійна держава, процес запровадження регіональних мов є небезпечним.