В умовах тотального безробіття знайти роботу, особливо у Чернівцях, де, за даними статистики, понад 9,5 тисячі безробітних, завдання непросте. Люди шукають, однак роботодавці – мовчать. Станом на грудень 2013 року, на Буковині на одне робоче місце претендували 19 осіб, хоча ще на початку року конкурс на вакансію склав 16 осіб.
Та попри це, буковинці все-таки не втрачають надії знайти бодай якусь роботу – кадрові агентства буквально завалені резюме, а пошукові запити про роботу на порталі vidido.ua – б’ють рекорди.
Освіченим-недосвідченим до роботи – зась
Якщо скласти своєрідний рейтинг найбільш популярних запитів, то виходить, найбільше безробітних серед тих, хто має освіту бухгалтера, юриста, а також є фахівцем ІТ-технологій. Власне, ці шукачі таки мають шанс знайти відповідну вакансію, адже, зі слів директора кадрового агентства «Тандем» Олени Пушкарь, вони збігаються із пропозиціями працедавців.
– Загалом, ринок праці в області зараз фактично мертвий. Роботи немає. Серед скупих пропозицій від роботодавців – невелика кількість бухгалтерів та технічних спеціалістів, – каже О. Пушкарь. – У попиті також торгові представники та супервайзери. А ось некваліфіковані працівники чи такі, що не мають досвіду роботи, їх, до речі, серед шукачів чи не найбільше, практично не мають шансів працевлаштуватися тут.
Водночас зарплати, які пропонують роботодавці, і досі такі, якими були кілька років тому. Наприклад, бухгалтерам пропонують 2200-2500 гривень, ІТ-фахівцям – від 3000 гривень.
Директор кадрової компанії "Протеже" Наталія Бурденюк каже, найбільш затребуваними нині є торговельний персонал – регіональні менеджери, агенти з продажу, супервайзери, тобто ті люди, котрі заробляють для фірми реальні гроші. Їхній заробіток – це винятково відсотки від продажу. Кожна компанія встановлює для своїх працівників свою відсоткову ставку. Однак в середньому хороший торговець в області заробляє щонайменше чотири тисячі гривень на місяць, загалом же заробіток може становити від двох до семи і більше тисяч гривень на місяць.
Серед шукачів роботи, головним чином, люди з юридичною, економічною освітою (менеджмент). Це саме ті спеціальності, котрі останнім часом були дуже престижними. Відтак ринок праці так перенасичено випускниками цих спеціальностей, що роботи для них у такій кількості, ясна річ, немає. Проблема полягає ще й у тому, вважає Н. Бурденюк, що у них завищені вимоги до першої роботи – хочуть одразу зарплату не меншу за 2,5-3 тисячі гривень. Згодом коли розуміють, що не мають достатнього досвіду, аби розраховувати на такий заробіток, йдуть працювати продавцями, кухарями, помічниками кухаря тощо із зарплатою орієнтовно 1,5-1,8 тисячі гривень.
Від безробіття – за кордон або у підприємці
Якщо нову роботу знайти не вдається, можна спробувати себе у бізнесі. Принаймні так намагаються робити чимало буковинців. Стартовий капітал для започаткування власної справи дадуть у тому таки центрі зайнятості. Сума не така вже й велика, але щоб відкрити, скажімо, взуттєву майстерню чи продовольчу крамничку у селі, цілком вистачить.
– Отримувати допомогу з безробіття особа має право протягом дев’яти місяців. Якщо за цей час вона не працевлаштувалась, з обліку знімають. Проте за бажання можна отримати всю суму, яку мали б виплатити за цей період, одразу. Центр зайнятості дає гроші на започаткування власної справи. Для цього треба зареєструватися приватним підприємцем, – пояснює голова Асоціації виробників Буковини Неля Малько. – Ясна річ, ця сума залежить від розміру офіційної зарплати на попередній роботі. Звичайно, сума може становити 8-12 тисяч гривень. Звісно, якесь виробництво започаткувати із такими грошима не вийде, адже їх не вистачить на закупку, скажімо, обладнання. А ось на якийсь бізнес у сфері послуг, наприклад, ремонтну майстерню, цілком.
Та зважаючи на мізерні заробітки, працювати вдома нині залишається чимраз менше буковинців. За свої робочі місця тримаються переважно містяни, сільське ж населення їде за кордон. Італія, Португалія чи Іспанія нині вже не популярні серед заробітчан, бо туди треба їхати на довго. Зараз люди намагаються підзаробляти в Європі сезонно.
Валентина Корбут із Новоселиці – медик за професією. Зарплата, зрозуміло, копійчана і аби на неї вижити – треба мати неабиякий талант. Однак жінка знайшла спосіб поповнити сімейний бюджет, хоча для цього довелося забути про освіту і виконувати важку фізичну роботу.
– Їхати на заробітки, як багато моїх знайомих, не мала можливості. Та знайшла інший спосіб – на період відпустки влаштувалась працювати на фермі у Фінляндії. Робота там є лише один місяць на рік – у липні, а платять – досить добре (можна заробити близько 3 тисяч євро), – розповідає жінка. – Хто має більше часу, може з Фінляндії одразу їхати до Швеції – там у серпні саме дозріває чорниця. А тепер заробляю на тому, що допомагаю працевлаштуватися в Європі іншим.
Валентина каже, нині найбільш популярним напрямком для трудових мігрантів з Буковини є Польща. Виїхати туди, попри більш жорсткий контроль з боку польських митників на кордоні, досить просто. Однак там наші не затримуються, бо заробітки не набагато більші, ніж вдома. Відтак, користуючись тим, що польська віза дає можливість працювати і в інших країнах Єврозони, люди їдуть шукати роботу далі.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар