Як розповів "Погляду" власник Геркулеса Павло Польовий, його левенятко зустріло свій четвертий місяць життя на День міста, 8 жовтня. З’явився на світ цей маленький хижак із братиком та сестричкою, проте вижив лише він. Геркулес є нащадком Юнони і Ахіллеса, яких чотири роки тому на Миколая подарували Павлові його батьки.
– Це вже згодом побачив, що доглядати за левами – важка робота і водночас небезпечна. А попервах мій вибір, можна сказати, був несвідомим. Взагалі я тоді хотів тигра, але оскільки їх в Україні знайти проблематично, то батьки подарували мені пару левів. Вони гралися між собою, спали в моїй кімнаті, коли йшов чистити зуби – бігли за мною у ванну. Коли трохи підросли, ми облаштували їм альтанку на подвір’ї, утеплили її. Десь до року леви жили з нами, доки сусіди не почали перейматися, що вони можуть перелізти до них через огорожу. Тому довелося їх переселити на турбазу на Дністровському водосховищі. Тепер вони вже дорослі. Ахіллес має велику гриву, важить понад триста кілограмів, а Юнона трохи менше. В довжину леви десь 2,5-3 метри, – розповідає Павло.
З хижаком просто так не пограєшся
"Взагалі, жодних проблем з левами немає. Просто уявляв собі це трохи по-іншому. Уявляв, що гуляю з ними по вулиці, їду на машині, а поруч на передньому сидінні сидить лев. Трохи ідеалізував цю ситуацію. І, як з’ясувалося, недооцінив хижака, тварину, з якою просто так не пограєшся. Тож в цьому плані мої сподівання не виправдалися, а усім решта я абсолютно задоволений. Наші дорослі леви цілком адекватні, коли заходиш до них – вони лестяться, розуміють, пізнають, а ось чужих людей не сприймають".
За словами власника хижаків, леви не є ненажерами. Вони в середньому їдять десь по п’ять кілограмів на день м’ясних "відходів" (ребра, голови, хвости, хрящики). Щодо харчування маленького Геркулеса, то спочатку його вигодовували "Малишем" із соски, а потім м’ясним фаршем із додаванням то моркви, то яйця, то сиру. Тепер він уже їсть будь-яке м’ясо, навіть гризе кістки. Грається левенятко м’якими іграшками, які тягає по всьому будинку, інколи в зуби потрапляє взуття та навіть сумка мами Павла.
На запитання, яка подальша доля чекає на пару левів та маленького Геркулеса, П. Польовий відповів:
– Є людина, яка також зробила несвідомий вибір і забирає собі додому левенятко. Буде ростити його в хороших умовах. А дорослі леви так і житимуть з нами, але не в будинку, а на турбазі. Будемо там розвивати міні-звіринець. Створено для них хороші умови, будь-хто може прийти й пересвідчитися на власні очі.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар