Бачачи щодня синагогу, у багатьох мешканців Садгори виникає питання – а чи до нас приїжджатимуть тисячі хасидів і що робити місцевим мешканцям? Із 436 опитаних буковинців, готові приймати паломників лише 143, проти цього виступили 293, а це на 150 людей більше. Однак представники юдейської громади Чернівців запевняють, що жодної конкуренції з Уманню Садгора не витримає.
- По-перше, - пояснює Михайло Крайс, який за дорученням товариства «Ружин-Садгора» курує реставраційними роботами, - до ребе Нахмана (в Умань) їдуть, в основному, його послідовники, вихідці з Польщі, Білорусі та українського Полісся. А ось до рабина Ісраеля Фрідмана їдуть усі наші земляки, це садгірська, вижницька, боянська, чортківська, гусятинська громади та громада Кимполунгу. Рабин Нахман, який похований в Умані, залишив по собі заповіт, в якому написав, що хто на єврейський новий рік приїде до міста його поховання на могилу і прочитає 30 разів певні псалми, молитви, тому буде щастя. Тому його послідовники в один і той же день їдуть в Умань, і там їх збирається 20 тисяч. Зрозуміло, для Умані це надто багато, тому там і відбуваються різні речі. Фізично не вистачає туалетів та іншого.
Паломники до Садгори приїжджатимуть, однак не по 20 тисяч людей відразу, а по 20-50
Рабин Фрідман, за словами М. Крайса, не залишав такого заповіту. Тому таких великих скупчень людей, як в Умані, тим паче, в один день, не буде.
- Спершу буде 20-30 людей, максимум 50, які приїздитимуть на шабат. Певно, приїжджатимуть у четвер, зустрічатимуть тут суботу, і в неділю вирушатимуть назад. На території синагоги будуть усі умови. В плані дві сучасні кухні, які одночасно зможуть обслуговувати чималу кількість людей. Тобто все буде на місці. І я не думаю, що якісь незручності повинні виникнути. На новий рік та на день пам’яті ребе можуть приїхати 100-500 людей, але зазвичай це в режимі «приїхали-поїхали». Все пройде значно спокійніше, - підсумовує М. Крайс та додає, що хасиди, котрі є вихідцями з Буковини, освічені, тому це лише плюс для Садгори, адже можна розраховувати на фінансові надходження.
Тому якщо грамотно підійти до справи, вигоду матимуть всі – і паломники, котрі наповнять свої криниці духовним змістом, і місцеві мешканці, котрі зможуть поліпшити матеріальне становище.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар