Щосуботи євреїв чекають у Садгорі

Садгора тепер може сміливо претендувати на центр паломництва хасидів зі всього світу, адже буквально минулого тижня там відкрили синагогу, яку реконструювали не один рік.

Сотні туристів до Чернівців щомісяця приваблюють не лише візитівки міста, а й численна єврейська спадщина. Її, крім єврейського цвинтаря, уособлює, звісно ж, Садгора, де до Другої світової війни мешкали близько 80% євреїв міста. Садгора набула розголосу завдяки неоднозначній постаті цадика Ісраеля Фрідмана, родина якого і збудувала синагогу.

Михайло Крайс, котрий за дорученням нащадків садгірського цадика курує ремонтні роботи, розповідає, що синагога, хоч ще не до кінця реставрована, однак уже «жива».

- Я можу сказати, що ми знову вдома, - каже М. Крайс. – Жоден із хасидів не називає садгірську синагогу синагогою – вони кажуть: «у нас вдома». Крім того, синагога для кожного єврея не храм, а дім, і він має почуватися як вдома. Тому ми почуваємося вільно: там і молимося, можемо і танцювати, і їсти.

Реставрували синагогу буковинські майстри

Наразі залишилося виконати незначні роботи в оздобленні та облаштуванні території. Фасад практично повністю завершили, залишилися дрібниці. Територію потрібно вимостити плиткою. Всередині залишилися теж дрібниці – десь розпис і таке інше.

- Розписи тут дуже гарні, зазначає М. Крайс. – Робота копітка і поспішати не варто. Художники вимальовують кожну деталь. До того ж працюють всі місцеві. Тільки консультанти-дизайнери «наші закордонні». Адже вони розуміють призначення, символізм. Але всю роботу виконують наші люди, хоча приїжджають на роботу і з інших міст України.

Щотижня до Садгори приїжджатимуть 30-40 хасидів зі всього світу

Наступне після реконструкції синагоги – будівництво мікви. Це ритуальна споруда (іншими словами – баня, але з певними нюансами).

- Як мінімум, один раз у тиждень перед суботою ми мусимо приймати мікву, не кажучи уже про те, що молоді люди приймають її щодня, - зазначає М. Крайс. – Згодом відреставруємо будинок ребе. Він дуже гарний, у нас є фотодокументація споруди. Там плануємо зробити готель. Всередині він ніколи не був унікальним, крім того, у радянські часи він був повністю побитий. Тому ми збережемо лише зовнішнє оформлення. Але є у нас мрія, щоб це був не готель, а релігійна школа для хлопчиків. Тоді це місце оживе повністю, адже постійно буде 15-30 хлопців, 10-12 вчителів і так далі.

Перед спорудою планують зробити площу

Територію перед синагогою теж з часом впорядкують. Нині там вирізали старі та хворі дерева. Крім того, є ідея, аби вийшла невеличка площа. За словами М. Крайса, вона буде в єдиному ансамблі з двором синагоги, тільки на вулиці.

- Крім того, є також ідея назвати цю площу, наприклад, Площа Садгірської династії чи якось по-іншому, - зазначає М. Крайс. – І це дуже важливо, адже буде значно простіше знайти синагогу. Уявіть собі, людина шукає в Інтернеті де синагога, і значно краще виглядатиме, коли вона буде біля площі Садгірської династії, 1, аніж на вулиці Ярослава Мудрого 192 г. Давати букви будівлям – це ще радянська традиція. Але як єврею, в якого рідна мова – іврит, пояснити, як виглядає українська буква «г»?

Щотижня приїжджатимуть 30-40 хасидів

Садгірська синагога – святиня не лише для садгірських євреїв (а єврейська громада Садгори не надто велика – налічує близько тисячі сімей), а й для боянських, вижницьких, чортківських євреїв, які були на відкритті.

С. Крайс каже, що на відкриття синагоги чекали 400 євреїв, але після приїзду виявили, що їх трішки більше – майже 500. Були тут люди зі всього світу.

Коли ремонтні роботи завершаться, до синагоги зможуть приїжджати щосуботи на кілька днів невеликі групи по 30-40 людей. Можливо, іноді приїжджатимуть зо сто людей. Адже у синагозі можна буде ночувати – є санвузли, спальні, де можна розмістити близько 80 людей.

Втім, Садгора ще одною Уманню, чого трішки побоюються місцеві, не стане. Уманський цадик залишив по собі заповіт, в якому закликав хасидів приїжджати на єврейський Новий рік на його могилу та читати молитви. Таким чином вони зроблять добре і собі, і Богу. Садгірський цадик такого заповіту не залишав, тому боятися, що сотні тисяч євреїв приїдуть в один день до Чернівців, не варто. Навпаки – з напливом туристів (адже приїжджатимуть не тільки євреї, навіть садгірці дивуються цій споруді) цей віддалений мікрорайон може стати привабливим для інвесторів, котрі захочуть його розбудовувати.

Яна МАРІЯНЧУК