Сестрички люблять малювати уночі

Батькам 12-річної Олександри та 8-літньої Валерії Леник не доводиться заморочуватися із подарунками донькам. У будь-якому разі пензлі, фарби, альбоми та фломастери зайвими не будуть. Незважаючи на різницю у віці, дівчатка однаково охоче люблять малювати і творити. Цього вони навчаються у гуртку “Природа та фантазія” міського центру дитячої та юнацької творчості, що на вул. Стасюка у Чернівцях. А ще у них удома марно не пропадає ні шкірка від апельсина, ні насіння з фруктів, ні порожні пляшки. З підручних матеріалів, які деінде викидають у сміття, дівчатка роблять такі гарні речі, що прикрасять найбільш вишуканий інтер’єр.

Саша має намір стати художником або дизайнером

Потяг до малювання у старшої Олександри з народження, каже її мама Ольга. Це тим більше дивно, що у родині лікарів та інженерів зроду не було художників. Малювати любила мати Саші, проте спеціально цього не вчилася: все було на рівні дитячого захоплення.

Непосидюща у ранньому дитинстві Олександра перепробувала багато занять. Танцювала, співала, та найбільше її захопило малювання. Якось ішла з мамою повз приміщення Центру дитячої творчості. Задивилася на малюнки, виставлені у його величезних вікнах. Побачене так сподобалося, що вмовила маму зайти всередину. Так потрапила у науку до керівника гуртка Тетяни Куксанової.

- Тетяна В’ячеславівна вимогливий педагог, але з нею дуже цікаво. Вона заохочує фантазувати, що мені до вподоби. Педагог навчає бачити красу навколо, творити її власноруч. Тому дорослою хочу стати художником або дизайнером.

У гуртку дівчинка опанувала техніку живопису і з-під її пензля виходять цілком професійні картини, написані олією. Вдома ними прикрашено всі стіни дитячої кімнати, багато робіт Олександри експонується на міських та всеукраїнських виставках. Якби не знати, що їхній автор – 12-річна учениця ліцею №4 м. Чернівці, вряд чи повіриш. Малюючи людей, дівчинка, наприклад, не тільки цілком правильно фіксує риси їхнього обличчя, а вміє пензлем передати характер моделі.

- Сюжети картин народжуються по-різному, - каже Саша. – Одні самі по собі приходять в уяву, інші навіюють книжки, природа. Залежно від натхнення, пишу їх коли за лічені години, а коли – протягом місяців. Найкраще пишеться вночі, якщо, звісно, за цим заняттям не застане мати.

Валерія мріє станцювати із Владом Ямою

- Я теж разом із сестрою, буває, уночі малюю, - каже менша Валерія. – Інколи до нас приєднується мама. Вночі добре. Ніхто нікуди не поспішає, не заклопотаний нагальними справами. Сидимо, як подружки, радимося, творимо.

За прикладом старшої сестри, Лєра також почала відвідувати гурток “Природа і фантазія”. Також має перші успіхи. Якщо у Саші є понад десяток грамот за перемогу у різноманітних творчих конкурсах, то у Валерії їх уже три. Крім малювання, дівчинка гарно ліпить з пластиліну, працює з бісером та іншими матеріалами. Не менше, ніж творити, їй подобається танцювати. Другокласниця відвідує студію танцю свого ліцею і хоче стати професійною танцюристкою. А найбільша мрія – вийти на сцену разом із Владом Ямою.

Та це – у майбутньому. Допоки дівча з охотою вчиться, запоєм читає та ревно слідкує, щоб не відстати від сестри. Олександра якраз повернулася із “Артека”, путівку до якого одержала за свої численні перемоги у творчих конкурсах. Тому між репетиціями Валерія знаходить час, аби вдосконалюватися у техніці малювання та декоративно-прикладного мистецтва. Вона теж хоче перемагати.