Татусь – у декреті

Останнім часом усе стало з ніг на голову: жінка заробляє гроші на утримання родини, батько – у декреті: пере пелюшки, замінює підгузки, готує суміші… А ще якихось півстоліття тому про таке не могло бути й мови. Тоді чоловік у ролі дбайливої матусі – нонсенс. Виховання дітей, як і хатня робота – справа не для мужньої половини людства, цим має займатися лише жінка, у крайньому разі – вихователька у дитсадочку, – так думали тодішні татусі. Нині все інакше. Як відомо, над Україною сьогодні навис Дамоклів меч демографічної кризи. Однією із причин, на переконання соціологів, є надмірний кар’єризм та самодостатність сучасних жінок. Можливо, частка правди у цьому є. Так вже склалося, що сьогодні саме жінка є основною «здобувачкою» у сім’ї. Вона більше не хоче бути частиною так званої слабкої половини людства, навпаки, намагається здаватися сильною, самостійною та самодостатньою. Все це зайвий фемінізм, який із модної течії перетворився на справжнісіньку епідемію, одностайно переконані чоловіки. Так, справді, фемінізм фемінізмом, але треба ж комусь і дітей народжувати. Мужчини, на жаль, поки що не навчилися цього робити. Жінка не повинна забувати про своє пряме призначення – народжувати та виховувати потомство, переконана психолог Марія Олійник. Саме це робить жінку жінкою. Вчені довели, що серед двох успішних жінок, одна з яких є матір’ю, а інша – ні, привабливішою для чоловіків буде перша. Материнство надає жінці чуттєвості, ніжності та м’якості. І справді, який чоловік захоче бути поруч із черствим та безсердечним стервом? І ніби ніхто не проти дзвінкого дитячого сміху вдома, пелюшок, памперсів… Кожна жінка, хтось потайки, а хтось – відкрито, мріє про той день, коли вперше побачить своє немовля, почує його, кожна із нетерпінням чекає на його перший крок, перше слово, пізніше похід у перший клас, першу закоханість…Проте жодна із них виявляється неготовою пожертвувати кар’єрою заради цих переживань. Здавалося б, поєднати приємне з корисним – практично неможливо. Але винахідливі матусі знайшли вихід і з цієї ситуації. Як кажуть, не відкривають двері – лізьте у вікно! Вікно у цьому випадку – татусь. Хто ж, як не він, найкраще подбає про своє чадо, доки його успішна матуся з дещо притупленим материнським інстинктом і далі просуватиметься кар’єрною драбиною та зароблятиме гроші на утримання сім’ї. Мало того, гріх не відправити у декрет чоловіка, коли навіть саме законодавство до цього спонукає. Татусями не народжуються – ними стають Згідно з чинним українським законодавством, трирічну відпустку по догляду за дитиною може отримати сьогодні не тільки мама, але й тато. – На чоловіка поширюються ті ж права і пільги, які отримує в цьому разі жінка, включаючи безперервність стажу і збереження за ним робочого місця. Доки татко сидітиме з малечею, він отримуватиме лише 140 гривень державної допомоги щомісяця, – зазначила заступник начальника Головного обласного управління праці та соціального захисту населення Алла Глущенко. Варто також пам’ятати, що у декрет татко може піти лише тоді, коли його дружина вийде на роботу. Головне – вчасно все оформити, а далі – було б бажання. Тільки ось із цим у чернівецьких чоловіків поки що туго. Проте кількість сміливців, які зважилися на такий благородний вчинок, поступово збільшується. За інформацією головного спеціаліста управління праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради Альони Долгої, лише у Чернівцях таких татусів є понад сімнадцять. Насправді, зауважила пані Альона, їх є набагато більше, просто дані про їхню кількість, на жаль, не відслідковують та не систематизують. Знаходяться все ж таки чоловіки, готові пожертвувати своєю успішною кар'єрою заради кар'єри дружини і повністю присвятити себе батьківству. Крім того, батьки мають право розділити декретну відпустку навпіл – наприклад, перші півтора року за дитиною доглядає мама, оскільки цей період є більш складним і відповідальним, а другі – тато. Усе чесно і справедливо. Принаймні у цьому переконаний мій знайомий Олександр, працівник однієї із буковинських фірм. Через півтора року після народження доньки всі батьківські обов'язки він взяв на себе, а дружина повернулася туди, де працювала до пологів. За його словами, нині догляд за дитиною – діло не хитре і навіть приємне. – Догляд за дочкою приносив мені насолоду, адже коли ще випала б можливість побути з дитиною весь день, – пояснив Олександр. Зараз усе, що потрібно, можна придбати у спеціалізованих магазинах, та й що робити у тому чи іншому разі там також підкажуть. До того ж є купа літератури, виданої для татусів-матусь, тож правильного поводження з дитиною можна навчитися. Деякі чоловіки починають готуватися до декрету заздалегідь, ще до того, як «спроектувати» маля. Вони разом із потенційними матусями відвідують різноманітні тренінги. Деяким щастить більше – мають практику догляду за малям (молодшими сестричкою чи братиком) з дитинства. Як правило, такі татусі набагато краще знають, що робити з дитиною, чому вона плаче та чим її годувати, ніж новоспечені матері. Дитина – не іграшка, у магазин не повернеш До батьківства та появи дитини у сім’ї треба ставитися відповідально. Важливо пам’ятати, що це не річ, не іграшка, якою можна потішитися, побавитися, а коли набридне – передарувати комусь. Психологи одноголосно стверджують, що дитину повинні виховувати обоє батьків, особливо у перші роки життя. Варто пам’ятати, що маля таке ж татове, як й мамине, тому навіть розлучення, якщо таке трапилося, батькам радять перенести на потім, аби не травмувати вразливу дитячу психіку. Нерідко трапляється, коли батько використовує декретну відпустку з корисливою метою, аби уникнути якихось проблем, пов’язаних, як правило, із законом. Наприклад, днями зустріла давню знайому, яка поскаржилася на свого колишнього чоловіка. Після розлучення він весь час ухилявся від сплати аліментів, побивалась вона. Навіть численні звернення до відповідних органів не допомагали. Коли черговий раз звернулася до виконавчої служби з проханням стягнути з колишнього гроші на утримання сина, виявилося, що чоловік пішов у декретну відпустку по догляду за дитиною (у нього нова сім’я). Таке становище дозволяє йому цілком законно ухилятися від сплати аліментів. При цьому він приховав той факт, що він зобов’язаний це робити. Згідно із законодавством, чоловік моєї знайомої, якби, звісно, не приховав реальний стан речей, мав би сплачувати аліменти із тієї суми, яку йому щомісяця виділяє держава на утримання дитини. Така ситуація – не рідкість, стверджує юрист Василь Яківчик, – декретна відпустка може навіть стати приводом для пом’якшення вироку суду. Часто буває, коли батьки не мають часу чи то змоги займатися вихованням своїх чад. Особливо це актуально для нашого регіону, коли татусі та матусі, навіть не дочекавшись, поки дитина піде до школи, залишають її у кращому разі на бабусю із дідусем, та їдуть за кордон, буцімто на заробітки, та чомусь не повертаються. Одного разу була свідком розмови, у якій збентежена запитанням онуки «де моя мама?» бабуся намагалася знайти на нього логічну відповідь. Зрештою, так і не вигадавши нічого кращого, старенька сказала дівчинці, що мама її подарувала.