Театральні вісті зі столиці

1–2 грудня на сцені столичного Молодого театру показали прем’єру режисера Ростислава Держипільського «Солодка Даруся» за однойменним романом Марії Матіос. Виставу Івано-Франківського театру номінують на Шевченківську премію. Квитки в касах розкупили за п’ять днів. – Вітаємо, вітаємо, – цілує у щоки телеведучу Дашу Малахову акторка Молодого театру Ірма Вітовська. Вона стоїть на вході й роздає цукерки глядачам. – Ось вам солодкі півники, – дає два червоні льодяники. – Вистава в нас солодка, то хай і вам солодко живеться. Малахова розгортає цукерку й кладе до рота. – Клас! Тепер до буфету бігати не доведеться. Біля буфету вагітна акторка Сніжана Єгорова з чоловіком Антіном Мухарським цокаються пластиковими чарками. З ними стоїть Сергій Притула з гумористичного серіалу «Файна Юкрайна»: – Ще по одній і в зал, – каже після другого дзвінка. – Не хочу пропустити початок. Ірма казала – вистава «абалдєнна». У перших рядах кілька десятків порожніх місць. – Перепрошую, ми чекаємо на поважних гостей, – каже режисер. – Вони вже їдуть. Але через пробки трохи спізняться. Початок затримують на півгодини. Починають, коли приходить міністр освіти Іван Вакарчук. Він пробирається у другий ряд, сідає за спиною Марії Матіос. Поруч – два порожні стільці для міністра культури Василя Вовкуна та його дружини. Вони прийшли до початку другої дії. Історію онімілої божевільної гуцулки Дарусі переривають народними піснями, грою на дримбі, молитвами. Крім двох лавок і колиски, декорацій немає. Коли німа Даруся намагається вимовити слово «тато», люди в залі плачуть. – Я в шоці. Слів не можу дібрати, – розводить руками Сергій Притула. – Це найкраща вистава, яку коли-небудь бачив. Прийшов з колєжанкою, то вона від сліз не просихала. Я теж кілька разів сплакнув. – Нарешті київська публіка побачила, що франківські актори не з полонини спустилися, – каже Марія Матіос. Вона допомагала режисерові з постановкою. – Соромно, що за 18 років цей театр уперше в столиці. Але добре, що їхній талант визнали. Тепер можуть здійснити свою мрію – їздити з гастролями Україною. – Ростислав Держипільський – мій однокурсник, а актори у спектаклі – його випускники, – розказує Ірма Вітовська. – Рік тому вони грали цю виставу як дипломну в Прикарпатському університеті. Актори різного віку тягнуть виставу в різні боки, як Лебідь, Рак і Щука. А цим не більше 24-х, тому так точно передали настрій.