Традиції Вербної неділі поєднують у собі минуле і сучасне

За тиждень до світлого Воскресіння Христового християни щорічно відзначають Вербну неділю. Цьогоріч свято припало на 28 квітня. Вербну неділю в народні ще називають "Шутковою", або ж "Квітневою". Цього дня освячують вербові гілочки у церкві та легенько б'ють ними, примовляючи: "Шутка б'є, не я б'ю. Віднині за тиждень - Великдень".

Близько 2 тисяч років тому Ісус в'їхав до Єрусалима на ослику і люди вітали його пальмовими гілками та встеляли ними шлях Спасителю. Церква ввела це свято в IV столітті. На терени Київської Руси воно прийшло приблизно в X столітті і почало називатися "Вербною неділею". Оскільки саме вербою замінили пальму, яка не росте у наших краях.

Газдині перед Вербною неділею - білили та чепурили хату

Вважається, що останнього тиждня перед Великоднем важкої роботи виконувати не можна, тому добрі газдині прибирають хату до Вербної неділі.

Колись дівчата напередодні Вербної неділі розмальовували піч, жінки білили стіни, прикрашали рушниками хату. Адже за повір'ям - освячену вербу краще занести у чисто прибрану домівку.

До Вербної неділі у хаті й на обійсті добрі господарі мають навести лад

- Ще моя бабуся розповідала, що прибрати в хаті треба до Вербної неділі, - розповідає 62-річна буковинка Марія Яхневич. - Все випрати, вимити, поскладати, щоб в хаті і біля хати був порядок. Адже, як у нас кажуть, Шуткова неділя - це велике свято.

Також напередодні Вербної неділі дівчата бралися вишивати рушники для великодніх кошиків, щоб вчасно завершити.

Освячені вербові гілочки хтось ставить біля ікони, а хтось на столі. У родині Марії Михайлівни заведено вербу ставити на підвіконні, оскільки, за повір'ям, вона оберігає домівку від сильного грому та блискавки.

- Ще пригадую, люди після Вербної неділі освяченими прутиками виганяли худобу на пасовисько, - каже М. Яхневич. - Це мало вберегти коней, корів та овець від хижих звірів чи іншої біди. Торішню вербу краще спалити, викидати не можна, адже вона освячена.

Ще можна її закопати у землю чи пустити за проточною водою.

Також до Вербної неділі треба встигнути посповідатися. Адже кажуть, що в останнього тижня перед Великоднем до сповіді йдуть найбільші грішники.

На Вербну неділю можна їсти рибу та випити небагато вина.

Колись ходили святити вербу потайки

За радянських часів, коли церква була фактично у підпіллі, християни ходили святити вербу потай.

- Йшли й ховали за полу куртки вербові гілочки, - каже чернівчанка Євдокія Паскун. - Бо ж великий гріх у таке свято не піти до церкви, до того ж освячена верба - це домашній оберіг. Тоді ж десь і з'явилася мода брати вже готові освячені гілочки з церкви. Їх туди заздалегідь зносили, освячували і люди собі розбирали, хто скільки хотів. Брали гілочки і навіть носили по церквах.

До храму треба приходити із своєю вербою

Щороку свято Великодня і, відповідно, Вербна неділя припадає на різний час, то на початок березня чи кінець квітня. Тому не завжди вербові гілочки встигають розпуститися до свята, або ж навпаки.

- Не обов'язково приносити вербові котики, - пояснює священик храму Трьох святителів Микола Лагодич. - Якщо вони вже відцвіли, то можна прийти із зеленим гіллям верби.

У деяких церквах вербові гілочки продають, у деяких - роздають вірянам, але за словам священика, найкраще, коли людина приходить до храму зі своєю вербою.

- Згідно з церковними канонами, люди повинні приходити до храму зі своєю вербою, оскільки колись люди вітали Ісуса Христа своїми пальмовими гілками, - запевняє священик. - Але якщо нема можливості дістати вербові гілочки, то в деяких церквах - роздають вже освячені. Якихось правил щодо прикрашання верби, немає. Це на власний розсуд людей.

Також у деяких регіонах на Вербну неділю віряни беруть до церкви, окрім верби, ще і воду у збанках для освячення.

Віталія КОЗМЕНКО