У багатьох райцентрах Чернівецької області центральне водопостачання не задовільняє громадян

Проблеми з якістю надання комунальних послуг українцям існували, мабуть, завжди. Та для деяких верств населення вони особливо гострі. Якщо мешканці обласного центру жаліються на відсутність гарячої води та часті перебої із водопостачанням, то деякі провінціали, де є централізоване водопостачання, раді отримати хоча б холодну воду. І це, не зважаючи на одні з найвищих тарифів на воду в Україні. Чимало буковинців вже давно відмовились від централізованого водопостачання, вирили свої колодязі і встановили насоси. Щоправда, ситуація з водою сумна не для всіх мешканців райцентрів Буковини.

Сторожинчани по півдня сидять без води

Вже багато років мрія всіх сторожинчан - отримувати воду цілодобово. Адже щодня у місті вимикають водопостачання на ніч та в обідній час, приблизно з 13 до 17 години. Окрім цього часто, через ремонтні роботи, води у сторожинчан немає днями.

Частину Буковинських джерел офіційно визнали цілющими 

- Живу в Сторожинці все життя. Проблеми з центральним водопостачанням були завжди. Про гарячу воду ми навіть не мріємо, була б холодна, - розповідає сторожинчанка Валерія Мелещук. – Щодня в обід вимикають воду, часом навіть не в 13 годині, а раніше. Це велика проблема, бо треба готувати, робити прибирання, особливо це незручно на вихідних, коли найбільше домашньої роботи. Був період, коли воду подавали цілодобово, та така радість тривала не довго. До того ж останнім часом часто вимикають постачання на цілий, або навіть декілька днів. Живу в багатоповерхівці, тож доводиться йти досить далеко, аби принести з колодязя відра з водою. Деякі мої сусіди встановили на даху, або в підвалах резервуари для води, аби не відчувати незручності. Та це дуже дорого.

За словами сторожинчанина Ігора Кравця, багатьом місцевим вже набридли такі проблеми.

- Вже давно вирішив не чекати цілодобового водопостачання, викопав колодязь та встановив насос. Тепер дуже задоволений, а сусіди часто просяться до мене набрати води, а часом навіть помитися, - каже Ігор Вікторович.

Міський голова Сторожинця Микола Карлійчук зізнається, що цілодобове водопостачання - і справді давня мрія всіх сторожинчан. Наразі це питання на черзі, адже є ще чимало проблем з водопровідною системою міста.

- В Сторожинці багато водопроводів, які треба негайно замінювати. Бо вони ще австрійського періоду, дуже застарілі та чавунні, що небезпечно для здоров’я мешканців, - зізнається міський голова. - Крім того, є чимало водовтрат. Тож спершу ми працюємо над заміною водопроводів. Виділено 200 тисяч гривень на заміну цих комунікацій, вже використано 115. Також була проблема з водопостачанням в мікрорайоні «Заріччя». Там люди вже давно чекали проведення центрального водопостачання. Тепер нарешті воду підвели у 92 будинки. Гроші на це виділяла як міська та районна ради, так і самі мешканці Заріччя.

Незважаючи на незадовільне водопостачання, вартість цієї комунальної послуги досить висока. Поталанило тим, у кого є лічильник. Вони платять 11, 53 гривні за куб./метр. Хоча ціна, порівняно з іншими містами, висока. З іншого боку ті, в кого нема лічильників, щомісяця сплачують за воду 40, 21 грн. з особи.

Новосельчани відмовляються від центрального водопостачання

Незважаючи на те, що живуть на березі Прута, мешканці Новоселиці доволі часто відчувають проблеми з водою. Окрім її невисокої якості (вода жорстка та має ненайкращий хімічний склад), власники центрального водогону мають й інші претензії до життєдайної рідини.

За словами мешканця однієї з багатоповерхівок міста Олександра Шлапакова, найбільше проблем виникає через те, що водопостачання надто залежить від подачі електроенергії. Якшо світло вимикають на одну годину, то води після цього немає ще дві-три. А от планово воду в Новоселиці вимикають досить рідко: якщо не стається ніяких аварій, то її може не бути лише одну-дві години на тиждень. Та навіть якщо вода у крані є, то краще її не пити, зазвичай для приготування їжі намагаються воду купувати, або, принаймні, завозити її з криниць.

Попри те, що мешканці нарікають на високу вартість води, коштує вона у Новоселиці не так багато, якщо порівнювати з розцінками у інших районах Буковини. За куб води правлять 7,24 гривні.

Та найбільший біль новосельчан – це тиск, з яким вода потрапляє до осель. Родини, які живуть на першому-другому поверсі, мають добрий напір, а для тих, хто живе вище – він дуже слабкий. Окрім того, на практиці, ці квартири набагато частіше залишаються взагалі без води, навіть якщо вона є на нижніх поверхах.

Куб води у Новселиці вартує порівняно небагато - 7,24 гривні

Саме через це у Новоселиці з'явилася тенденція до того, аби оснащувати багатоповерхівки індивідуальними системами водопостачання. Роблять це люди за власний кошт.

– Два роки тому спільними зусиллями мешканців встановили у під'їзді устаткування, яке качає та подає воду, - розповідають Олег та Мар'яна Ф., які живуть в багатоповерхівці на вулиці Чапаєва. - Воно працює набагато краще, аніж центральний водогін. Принаймні, вода таки потрапляє до оселі. Адже, оскільки ми живемо на третьому поверсі, майже завжди відчували з нею проблеми. Напір води був настільки поганий, що неможливо було ані митися, ані прати: машинка-автомат навіть не вмикался. Тож, зовсім не жалкуємо, що витратилися на власний водогін. Втім, встановити таке обладнання не так просто, адже потрібно отримати чимало дозволів та ще й заплатити за водозабір.

Хай би там як, але навіть самі новосельчани кажуть, що за останні декілька років якість послуг водопостачання стала набагато кращою. Раніше воду вимикали набагато частіше, а іноді взагалі подавали лише за графіком, часто траплялися аварії. Нині ситуація з подачею води дещо стабілізувалася.

У Кіцмані найчистіша та найдорожча вода

Хоча у Кіцмані воду подають цілодобово та безперебійно, вона найдорожча в регіоні. Кіцманчани за куб води платять вісім гривень, та сім гривень за водовідведення.

Мешканка Кіцманя Наталія Ісар каже, що відключення води бувають рідко. Та якщо й нема води в крані, є привізна.

У Кіцмані централізоване водопостачання є у частині міста. Оскільки місто розташовано на двох пагорбах, водопровід протягнуто лише на один. У горбистій частині міста, де нема багатоповерхівок, а лише індивідуальні господарства, люди беруть воду з криниць.

За словами Кіцманського голови Сергія Булеги, водопостачання міста відбувається з артезіанських свердловин на відстані шести кілометрів. Вода до осель подається на шістдесятиметрову висоту.

Кіцманчани хваляться, що їхня вода - одна із кращих у регіоні, де є централізоване водопостачання, оскільки подається із артезіанських свердловин. У резервуари вона потрапляє неочищеною.

-Вода у Кіцмані дорога, бо коли на початку 60-х років будували насосну станцію, резервуари  та очисні споруди, розраховували, що місто буде розширюватись, - каже С. Булега. – Потужності насосної станції розраховано на більше споживання води. Оскільки населення Кіцманя не збільшилось, нині забезпечують водою лише 7,5 тис. осіб (потужності подачі води вдвічі більші).

Насосна станція може забезпечувати водою Кіцмань, селища Лужани та Мамаївці та Лужанський екперементальний завод. Оскільки ці селища відмовились від централізованого водопостачання, кіцманчанам доводиться утримувати усю насосну станцію.

Вода з пластикової пляшки небезпечніша, ніж водопровідна 

Більше того, кажуть, що нинішній тариф нерентабельний. У нього закладено вартість електроенергії та зарплати на рівні 2008 року.

Єдиний вихід утримати тариф на нинішньому рівні - шляхом зменшення втрат води. Зробити це можна за рахунок прокладення другої паралельної гілки водогону. Наразі проклали із потрібних шести кілометрів – лише два. На решту - чотири кілометри мереж - треба затратити  щонайменше п’ять мільйонів гривень. Оскільки для бюджету Кіцманя ця сума непосильна, очікують фінансування від держави.