Ще з радянських часів збереглась традиція приурочувати певні події до якоїсь дати. Пов’язуючи, здавалось би, непоєднувані речі.
Місцева влада, намагаючись догодити керівництву державі і висловити свою цілковиту підтримку і лояльність, планує 3 листопада не просто відзначити події 95-річної давнини, але й приурочити це Вільнюському саміту.
Посол Німеччини привітав буковинців із проведенням віча
Проте благими намірами вистелена дорога лише в одному напрямку. У своєму пориві догодити можновладцям, бюджетників, зокрема вчителів, працівників культури, лікарів, змушують (про це неофіційно розповідають самі працівники) у неділю прийти на Центральну площу. Створити видимість небайдужого натовпу.
Думки вголос
Що для вас Буковинське віче?
Звісно, чула про Буковинське віче. Це важливий день в історії нашого краю, адже тоді Буковина возз’єдналася з Україною, відокремилась від Румунії. Треба пам`ятати про це, і гадаю, святкування буде дуже доречним.
Не знаю, що це за день. Чув про те, що буде мітинг та концерт, а от на честь чого – не уявляю. Думаю, що не доречно зараз щось святкувати, і так коштів ні на що не вистачає. А тут ще додаткові витрати.
Опитувала і фотографувала Яна Маріянчук
Неможливо повірити, що 3 листопада 1918 року людей в обов’язковому порядку змушували прийти і висловити свою позицію.
Так вирішив народ
Нагадаємо, що Буковинське віче – це народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом, утвореним 25 жовтня 1918 року, як складова частина Української національної ради у Львові. На зборах було понад десять тисяч людей з усіх повітів Буковини. Збори відбувались на центральній площі міста перед магістратом.
Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної (загалом Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Кимполунзького повітів) з Західно-Українською Народною Республікою та злуку з Великою Україною. Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради, створеної 27 жовтня 1918 року у Чернівцях, оголосити всю Буковину румунською землею.
Окупанти діяли рішуче
11 листопада 1918 року королівська Румунія всупереч волевиявленню Буковинського народного віча захопила всю Буковину разом з Чернівцями.
Принагідно згадаємо, що нещодавно верхня палата румунського парламенту ухвалила постанову про проголошення 28 жовтня – Днем Буковини.
Мотивували це дуже просто, буцімто день 28 жовтня 1918 року, коли Буковину возз’єднали з Румунією, є щорічним святом не тільки для всіх буковинців, а й для всіх тих, хто відчуває та поважає історію Буковини.
– Події 3 листопада 1918 року – це вирішальний момент в історії українського населення Буковини. Було визначено орієнтир, в напрямку якого рухатиметься народ краю, – розповів доктор історичних наук, професор кафедри історії України історичного факультету ЧНУ Василь Ботушанський. – На віче було підготовлено рішення з шести пунктів, а вже під час зібрання оголосили найважливіший. Це було кульмінація, сформульована на самому вічі його рядовими учасниками теза: «Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України».
За словами професора, це дало б можливість успішніше захищати та відстоювати національні інтереси та державну цілісність.
У Чернівцях обговорювали Буковинське Віче
Ця заява в майбутньому стала відома усій Європі, завдяки виданню документів і матеріалів про нього французькою мовою для ознайомлення учасників Мирної конференції.У майбутньому це давало можливість боротись за права українців в королівській Румунії. Щоправда, радянська влада ніколи не скористалась цим рішенням, навіть 1940 року. Хоча, можна сказати, це був документ міжнародного права.
Олексій МИКОСЯНЧИК
Думки експертів
Що стосується Буковинського віча і підписання Угоди про асоціацію з ЄС, то в цьому разі це гарна нагода поговорити про історичний вибір України. Можна проводити деякі паралелі, але казати, що Буковинське віче і підписання Угоди однопорядкові явища – не випадає. Це умовні паралелі і винятково в рамках історичного шансу.
голова товариства «Український народний дім»
Коли дивитися зовнішньо, структурно, то жодної подібності між рішенням Буковинського віча та Угодою про асоціацію із ЄС нема. Рішення – це кілька пунктів, а Угода – це кількасот сторінок. Рішення Буковинського віча є документом, який говорить про те, що коли щось розпадається (Австрійська монархія), то кожна частина себе конституює. Угода – це глибокий інтеграційний документ, який говорить, що Україна і решта європейських країн хочуть увійти у певні ближчі стосунки. Але коли ми глибше глянемо на цю справу, коли ми проаналізуємо, якою була Україна тоді і сьогодні, якою була Європа тоді і сьогодні, то ми побачимо не аналогії, а побачимо процес у розвитку.
Так само як рішення Буковинського віча ознаменувало розпад Австрійської монархії, так само Угода про асоціацію із ЄС буде осиновим кілком у тіло тої Російської імперії, яка ще є в голові Путіна, Глазьєва і російського політикуму.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар