У Чернівцях вирощують червонокнижних риб в лабораторії інституту

У лабораторії Чернівецького інституту біології вирощують червонокнижних риб. Науковці уже декілька років допомагають природі відновити свій біоресурс.

У 5 басейнах вирощують здебільшого 3 види рідкісних місцевих риб, зокрема стерлядь, марена та вирезуба. Усі вони – червонокнижні.

Доцент кафедри кафедри Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету Олексій Худий розповів, що у Дністрі є свій автохтонний осетровий вид – стерлядь, це продуценти чорної ікри, чим вона і цінна. Стерлядь – один з найменших представників, додав доцент.

Власні методи догляду

Коли риби були личинками, за ними доглядали як за малими дітьми. За словами аспірантки Інституту Ольги Фрунзи, подеколи доводилось годувати їх вночі та вдень – цілу добу. Вона додала, що стерлядь має нижній рот, за допомогою якого забирає їжу з дна – це донні види риб.

Водночас корм для риб насичують пробіотиками, а воду для потреб лабораторії беруть з міських мереж. Для очищення використовують біологічний фільтр – спеціальні мікроорганізми.

Також безперебійно працюють компресори, які насичують воду киснем. Для цього нещодавно встановили сонячні батареї, адже пів години без світла – і риба гине. Директор Інститут біології, хімії та біоресурсів повідомив, що наразі вони не залежать від електрики міста.

Зменшення кількості риб

Зменшення чисельності відповідних риб пов'язане не лише з браконьєрством, а й зі змінами у природних середовищах. Науковці переконані, їхні напрацювання зможуть допомогти підприємствам, котрі захочуть вирощувати рідкісні види риб.

З одного боку – задовольняємо попит людей у сировині риб. А частину вирощених особин випускаємо у природні умови, і так ми поповнюємо популяцію, – член Нацкомісії з питань Червоної книги Ілля Чорней.

Червонокнижні види досить дорого обійдуться браконьєрам, адже за веризуба причорноморського передбачений штраф – 10 тисяч гривень. За стерлядь прісноводну – у п'ятеро більше.