Мешканці Щербинців Новоселицького району кажуть, що вишивка та в'язання – промисли, якими здавна славиться їхнє село.
- У нас завжди було багато жінок, які гарно вишивали, - каже завідуюча КУ «Клуб села Щербинці» Тетяна Юрчук. - Був навіть час, коли кожна господиня бралася до цієї справи. Нині – у жінок вже менше часу на вишивку, молодь більш зайнята навчанням та роботою, а старші люди, які колись багато вишивали, вже фізично не можуть цього робити. У селі є невеличкий «фонд» вишивок, які нам передають майстрині. Нещодавно одна мешканка передала чимало вишитих бісером рушників, які гаптувала ще її бабуся на початку 80-х років минулого століття. Також є гарні сорочки, подушки, серветки. Гордістю є великий портрет панянки на коні, вишитий ще на початку минулого століття.
- Проте багато робіт ми фізично не можемо зберігати, адже місця бракує. Тулимось у маленькій комірчині, яка слугує класом для репетицій, занять дитячих гуртків та водночас гримеркою на святкових концертах. Окрім того, чимало хороших робіт нині на виставках у Новоселиці та Чернівцях, - додає пані Тетяна.
Чернівчанин Михайло Покиданець організував персональну виставку вишиваних робіт
Попри те, що вишивки вартують недешево, у селі мало хто на цьому заробляє, кажуть, замовлень немає. Тож це, скоріше, для власної втіхи.
- У нашій родині всі мають до цієї справи хист, - каже майстриня Тетяна Ванзяк. – Раніше багато вишивала, а зараз вже не так добре бачу і хай би як хотіла, вже не можу цього робити. Місцева вишивка має певні особливості, це і яскраві кольори, і бісер, і здебільшого геометричний орнамент, також у нашому краї багато хто вишиває гладдю.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар