Здається, невелике село Черепківці просто загубилося поміж численних буйних садів, які особливо гарні восени, коли листя набуває усіх кольорів веселки, перетворюючи його на різнобарвну картинку. Саме тут відчувається цілковите єднання з природою.
Люди в селі працьовиті та надзвичайно приємні – завжди готові прийняти з відкритою душею. І без діла тут ніхто не сидить. Багато сельчан займається дрібним підприємництвом – мають магазини. Їх у селі 14. Є також один ресторан, два бари. Але великих підприємств немає.
- Найбільший об`єкт – станція «Вадул-Сірет», через яку проходять міжнародні перевезення, вивозять нафту, газ, деревину. Не хотілося б, аби це вивозили за кордон, - розповідає Володимир Атаманюк, сільський голова села Черепківці Глибоцького району. – Маємо, звісно, школу, садочок, амбулаторію, аптеку, Будинок культури, в якому недавно зробили капітальний ремонт - замінили вікна, двері. Прикро те, що у селі є поклади гравію, піску, але організувати видобуток ніхто не поспішає – його вивозять масово. І штрафи за це мізерні. Проблемою села є й дороги – ні пройти, ні проїхати.
За межами села нині є підприємство, на котрому працює грек. Років п`ять тому чоловік приїхав з Греції, щоб розпочати власний бізнес.
- Він приїхав до Чернівців і якось так трапилося, що опинився саме у нас. Хтось із знайомих шукав йому місце для фабрики сушіння дров й обрали наше село. Він допомагає всім, спілкується з людьми ламаною російською, - каже сільський голова. – Дали йому дозвіл на користування землею за межами села, яка раніше була колгоспною.
Працюють в Юрія (сельчани так кличуть підприємця) 14 місцевих. Втім, дрова чоловік вивозить за кордон. Там на них є попит.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар