
Дістатися до Турятки, що на Глибоччині, не так просто, адже село на кордоні з Румунією, оператор повідомляє про румунський роумінг, а нормальних доріг немає вже за десять кілометрів до нього. Утім, є у цьому селі чимало цікавого. Хоча б те, що більшість місцевих, на відміну від мешканців усіх сусідніх пунктів, розмовляє українською і має українські прізвища, а це зовсім нехарактерно для прикордонних сіл.
Турятка - досить велике село, тут проживає 1897 осіб, а також 477 мешканців села Поляна, яке належить до Турятської сільської ради.
Село фермерів та землеробів
Переважно турятчани мають власні господарства, з того і живуть.
Сільський голова с. Турятка Іван Дуткович розповідає, що багато місцевих мають власну худобу і возять молоко на продаж у Чернівці. Також обробляють городи. Проте 168 осіб здали свої паї в оренду, за що їм дають зерно та раз на 5 років мішок цукру. На тих землях вирощують кукурудзу, пшеницю, соняшник, сою. Ті, хто може, обробляє землю самотужки, та більшість не має необхідної техніки.
Також у селі є лісництво, де обробляють бук, граб. У Турятці одинадцять торговельних точок та три у Поляні. Чимало державних установ. Близько п'ятдесяти осіб працюють в НВК, тридцять - в амбулаторії. З Глибокої приїжджає дільничний, та він обслуговує досить велику територію, йому важко справлятися. Тому від райдержадміністації в село направили соцпрацівників, які допомагають вирішувати конфлікти між селянами.
Найбільші проблеми - безробіття та дороги
Чимало селян все ж не мають роботи. Через це деякі починають випивати, а інші вирушають за кордон на заробітки. Зараз багато місцевих в Італії, Бельгії, Іспанії, Португалії, Франції і навіть США. Деякі їдуть на сезонні роботи в Росію. Молодь намагається виїхати, тому населення переважно літнього віку.
Окрім чи не найбільшої проблеми села - недобудованої школи, місцевих турбує стан доріг.
За словами сільського голови, колись центральна вулиця була асфальтованою, та коли у 1990-х її стан погіршився, покриття зняли. А вулицю досі не зашутрували. Вона на балансі облавтодору. Більше асфальтованих доріг у селі не було і немає. Проте час від часу деякі вулиці шутрують.
Ірина БЄЛОВА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар