Гірські річки дуже підступні. Навіть досвідчені рятувальники зізнаються, що витягти людину із води буває нелегко і дуже небезпечно. Нещодавно у селі Магала Чернівецької області стався випадок, що можна вважати прикладом справжнього героїзму. Двоє школярів – 14-річний Іван Доскалюк та на рік молодший товариш Дмитро Дубен, ризикуючи власним життям, витягли з Пруту двох дорослих жінок, яких уже затягувало під воду.
Того дня Ліля Тутука разом зі своєю подругою Наталією Магалу відпочивали біля річки. Хоча плавати не вміли, вирішили скупатися, адже здавалося, що там неглибоко. Проте подруги натрапили на глибоку яму і почали тонути.
Жінкам пощастило, що на березі було двоє хлопчаків.
Юних рятівників обіцяють урочисто привітати і нагородити відзнаками у рідному селі
Дев’ятикласник Іван Доскалюк розповів, що з берега побачив, що хтось кричить і щосили намагається втриматися на воді. Зрозумівши, що жінкам необхідна допомога, хлопець не роздумуючи миттєво кинувся у воду. Лілія вже майже знепритомніла і йшла під воду. Хлопець почав пірнати і виштовхувати її до берега. Лілія вже майже нічого не розуміла, тому не чинила жодного опору.
Іван зізнається, що було страшно, він не знав точно, що потрібно діяти, проте він все ж таки витяг жінку на мілину.
Щоб врятувати людину, значно більшу за власну вагу, потрібно мати не лише мужність, а й чимало сил.
Хлопці розповіли, що ні комп’ютерні ігри, ні шкільні підручники не захоплюють їх так, як рух і спорт. Все літо діти катаються на велосипедах, змалку чудово плавають, дуже люблять футбол, а вечорами бігають. Кажуть, у річці дуже багато ям, тому потрібно завжди бути напоготові, якщо комусь знадобиться допомога. І якби така пригода повторилася, вони б неодмінно вчинили так само.
Ольга СКЛЯРЧУК
Якби хлопчиків не було поряд, все б закінчилося трагічно
- Усе сталося дуже несподівано. Води було по коліно і раптом дно пішло з-під ніг. Ми опинилися у ямі. Почалася неймовірна паніка, мене одразу підхопила течія, я навіть не могла кликати на допомогу, просто йшла під воду. З іншого боку, добре, що я не пручалася і не тягла за собою і хлопчика, він просто пірнав і з усієї сили штовхав мене до берега. Хотів витягти живу чи мертву. На березі я поступово прийшла до тями і змогла подякувати своєму рятівникові. Я йому безмежно вдячна за життя. Це мабуть доля, що діти опинилися поряд. Тепер двічі святкуватиму день народження.
Якби не бачила все на власні очі, мабуть, не повірила б
- Коли це сталося я також була на березі. Проте плавати не вмію, і поряд не було нікого, хто б міг допомогти. Коли побачила, що Іван зникає під водою, страшенно перелякалася, спочатку навіть не зрозуміла, що відбувається. Знала, що він добре плаває, у спеку постійно пропадає на річці, до того ж дуже захоплюється риболовлею, встає о п’ятій ранку і біжить до річки. Він хороший помічник, усе вміє робити по господарству – і корів пасе і дрова рубає, завжди допомагає мені. Проте якщо чесно, я навіть не думала, що син здатен на такий героїчний вчинок і дуже пишаюся ним.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар