
– Василю, Ви приїхали у неділю ввечері до Чернівців. Де зупинилися, що цікавого побачили у нашому місті?
– Я справді приїхав у неділю ввечері, цього дня у нас були змагання у Рівному. Зупинився там де і всі актори й режисери, у «Туристі». Я уже бував у Чернівцях, але сьогодні (27 серпня, – авт.) вперше мав можливість подивитися місто, особливо його центральну частину. Я ціленаправлено взяв екскурсовода, ми походили трохи містом, поїздили. Досить цікаво, мені сподобалося: університет красивий, центр. Я й не думав, що Чернівці фактично на рівні Львова за своєю красою та архітектурою.
– Не встигли під’їхати до театру на автомобілі з іменними номерами «Богатир», як з Вас одразу взяли гроші за парковку…
– Так, взяли (сміється, – авт.). Мені, правда, було незрозуміло, чому саме 3.75, чому уже не чотири гривні. Цікаво, що паркувальниця й сама не знає, чого так.
– Ви досить економний чоловік: вдома вимикаєте світло у тих кімнатах, де нікого нема, переобладнали «Кадилак», встановивши на ньому 140-літровий газовий балон… А чи економите на дружині?
– Звісно, ні. Я їй нічого не забороняю. Вона сама економна й без мене. Дружина чудово розуміє, що її головна задача у житті полягає не у тому, щоби тринькати наш сімейний бюджет. Тому ніколи не переживаю, коли вона йде у магазин.
У муздрамтеатрі Чернівців розпочали зйомки фільму Іван Сила
– Маєте двох синів, вони також займаються спортом. Якими їхніми останніми досягненнями пишаєтеся?
– Сини намагаються займатися спортом, ходять на східні єдиноборства і мене це тішить. Вважаю хорошим досягненням, що вони вже у свої такі невеличкі роки – дев’ять і чотири – ходять до залу, це дуже добре.
– 2009 року Ви з колегами вийшли з Федерації найсильніших атлетів України й створили професійну Лігу стронгменів. Як успіхи?
– Цьогоріч ми підготували необхідні документи і вже зареєстровані Міністерством спорту України як професійна Ліга стронгменів України. Тобто маємо офіційний статус, можемо проводити чемпіонати України, давати нормативи і так далі. 2012 року вже провели достатньо турнірів, ось буквально вчора у місті Рівному відбувся хороший турнір, це був один з етапів чемпіонату України. Наступні відбуватимуться у Луцьку й Тернополі. Одне слово – працюємо.
– Напередодні виборів політики традиційно запрошують у свої партії відомих зірок. Чи кличуть сьогодні Вас у політику?
– Так, мені роблять конкретні пропозиції. Я все обдумав і був змушений все-таки відмовити. Не казатиму кому. На те є свої причини. У мене є власні погляди, думки. Тож поки що я не там. Не можу сказати, що політика мене не цікавить, я просто не хочу йти туди зараз, саме в цей час, бо на жаль люди сприймають досить негативно народних обранців. І дуже розмите це поняття. Раніше, якщо ти став народним депутатом України, значить, ти пішов у Верховну Раду заради того, щоби справді працювати і виконувати необхідні функції, робити хороші справи для свого регіону. А в нас же зараз люди фактично йдуть туди, щоби просто займатися політикою, себто балаканиною. Тож не хотілося би саме в цей час йти туди, тому що одразу тебе змішають з тією загальною масою. Хотілося би справді, якщо піти, то реально знати, що ти йдеш з командою, де зможеш працювати, а не виконуватимеш певні функції, ті, про які тебе або попросять, або ти повинен відпрацьовувати. А коли буду впевнений у тому, що така команда підбереться, можливо, я й буду там. Тобто я не кажу «Ні». Можливо, цей час настане. Але зараз – не час.
– Якось Кузьма Скрябін сказав, що у політиці він нічого не тямить…
– Діло в тому, що в політиці я також нічого не тямлю, саме в політиці. Я їх не розумію інколи. Тому що як я вже сказав, це є просто балаканина. І всі забули, що народний депутат йде туди, щоб виконувати роботу, важку роботу, а не просто ляпати язиком.
– Як Вам нинішнє вирішення мовного питання й бійки нардепів у Верховні Раді?
– Моя думка – це неправильно. Зрозуміло для всіх, чому це питання підняли зараз, чому його не піднімали, наприклад, тоді, коли Віктор Федорович став президентом. Ставши президентом, він одразу підписав перший указ, той, про який говорили під час передвиборчої агітації і пройшов певний час, дочекалися виборів, і вирішили кинути кістку…
– Зараз знімаєтеся у фільмі «Іван Сила»? Це перший акторський досвід?
– Я уже знімався у мюзиклі «Як козаки», його знімала студія «95 квартал». Щодо фільму «Іван Сила» в якому виконую роль Велета, то поки що мені цікаво. Єдиний момент лякає, щоб не було багато дублів. Ось Діма Халаджі мені сказав, що учора одну сцену відзняли з 15 дубля. Тож лише це може принести негатив, через нудну роботу, хоча я сподіваюся, що все буде весело.
Василь Вірастюк на тиждень обміняв свою дружину на чернівчанку
– Цікаво працювати у компанії людей, які творять перший український дитячий фільм?
– Ну звісно! Ось Діма Халаджі, ми з ним і виступали, і були знайомі до цього тривалий час. Мені цікаво.
– Наш земляк, силач Костянтин Ільїн є Вашим колегою. Чи є ще буковинці, які незабаром поповнять категорію зіркових стронгменів?
– Ми їх шукаємо, ми постійно в пошуку, завжди і часто проводимо турніри для аматорів. Чи будуть вони перспективні – залежить від них. А усе, що треба від нас ми намагаємося робити: даємо їм можливість виступати й випробовувати свої сили. Тож коли з’явиться нова спортивна зірка, тоді її й буде видно. Бо знаєте, переважно буває, що людина, якщо вона талановита, то вона деколи лінива, або не хоче над собою працювати. Так що буде видно, не забігатимемо наперед. Є непогані хлопці, але треба ще багато працювати, не рік і не два.
– Якось Ваш брат Роман сказав, що його територія – кухня, оскільки батько навчив добре куховарити. А хто у Вас головний на кухні?
– На кухні дружина, звісно. Моя територія – автомобіль, де почуваюся дуже комфортно і нікого не допускаю до керма.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар