
Українські енергетики пожинають плоди світової фінансової кризи. Від початку року споживання електроенергії в країні скоротилося на 40 відсотків. Такими показниками занепокоєні ядерники - вони прогнозують кризу неплатежів у галузі. Атомна енергетика - один із ключових векторів посилення енергобезпеки держави. Україна взяла курс на її інтенсивний розвиток і має намір до 2030 року збудувати 22 нові енергоблоки. Однак на тлі 40-відсоткового падіння споживання обсягів струму через рецесію економіки експерти піддають сумніву реалізацію найближчого проекту - добудову третього та четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
За словами Михайла Ватагіна, перемога росіян у конкурсі з вибору типу реактора на Хмельницькій АЕС - економічно обґрунтована. Ані корейці, ані американці не погоджувалися добудовувати заморожені 20 років тому блоки, а наполягали на будівництві з нуля. Обслуговувати збудовані потужності - українським фахівцям. А їх нині бракує. Українське ядерне товариство прагне відновити практично зруйновану систему підготовки кадрів, а ядерні знання зберегти й передати від старшого покоління молодому персоналу.
Експерти галузі наголошують на доцільності подовження ресурсу нині діючих енергоблоків. Мовляв, це вдесятеро дешевше, ніж будувати нові генерувальні потужності. Але для цього потрібно переглянути тарифну політику „Енергоатома”. І у вартість струму, виробленого атомними електростанціями, закласти інвестиційну складову на розвиток галузі. Інакше не буде коштів не лишЕ на пролонгування життя ядерних енергоблоків, а й на безпечне виведення з експлуатації тих, що вже відпрацювали свій ресурс.
UBC
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар