Випускний: доросле свято для дітей

Якою найяскравішою подією запам’ятовується перехід від юнацтва до дорослого життя? Ясна річ, випускним вечором. Шурхіт модельних суконь і сарафанів, останній шкільний вальс, квіти, традиційна зустріч вранішнього сонця, сльози прощання та мрії про... тонік, джин-тонік, «соточку для хоробрості»... Як не крути, але такими є реалії нашого життя. Звісно, батьки та вчителі переконані, що випивати дітям у перший день дорослого життя аж ніяк не слід. Проте самі випускники навряд чи гадають так само. Мало того, вони завжди знайдуть спосіб навіть у присутності дорослих відзначити це важливе свято у їхньому житті так, як хочуть самі. І повірте, що без алкоголю не обійдеться, хай би як їм це забороняли. Адже шкільні урочистості – вручення атестатів, вальс чи полонез, або просто танок із першою вчителькою, випускник сприймає як прелюдію. А справжнє свято розпочинається, коли батьківські авта паркуються біля замовленого й оплаченого ресторану… Лікнеп для батьків На щастя, таке дійство, як випускний вечір передбачає присутність дорослих – батьків та вчителів. Проте далеко не у кожному випадку такий чинник спрацьовує та впливає на молодь, яка, здається, прагне подорослішати за один день. Тому нерідко свято молодості, краси та мрій для вчорашніх школярів через уже згадане бажання почуватися дорослими перетворюється мало не на пиятику. Причому, незважаючи на контроль вчителів та батьків. А якщо ще й не всі батьки в змозі бути присутніми на святкових бенкетах (а наразі через кризу та дорожнечу – це не рідкість), то питання про поведінку дітей на їхньому першому дорослому святі є аж ніяк не зайвим. Мало того – одним із чи не найважливіших. Тож саме на цю тему в переддень випускних вечорів спілкуємося із шкільним психологом гімназії №2 Маргаритою Поплавською. - Одразу хотілося б наголосити, що поведінка підлітків під час випускних бенкетів залежить не лише від них самих, а й від дорослих. І в першу чергу – від батьків, - зазначає психолог. – Адже кожен із них знає, що собою представляє їхня дитина, на що вона здатна, наскільки є емоційною та чи піддається впливу оточення. З огляду на ці характеристики, батьки можуть припустити, як поводитиметься їхнє чадо та якими можуть бути наслідки. Саме тому далеко не зайвою перед балом буде розмова із підлітком, як кажуть, по щирості. Найперше, що потрібно пояснити дитині, що кроків у доросле життя у неї ще буде дуже багато, а випускний вечір – лише один із них. І алкоголь – це лише складова частина свята, якою не лише не можна зловживати, а й у такому юному віці вживати взагалі не варто. Адже навіть келих шампанського, особливо у таких хвилюючий день, може мати негативні наслідки на стан підлітка. Саме про наслідки, за словами пані Маргарити, слід говорити із сином чи донькою в першу чергу. Адже заборона, особливо категорична, лише породжує спротив та бажання чинити навпаки. Також варто наголосити на тому, що випускний вечір – це насамперед, а не застілля, і тим паче – не пиятика. Помилок у день прощання зі школою можна наробити багато, за які потім доведеться розплачуватися якщо не соромом, то здоров’ям. - Не зайвим також буде наголосити підліткові про поведінку серед однолітків та їхній вплив на нього. Казати «ні», коли ти щось не хочеш робити, не означає впасти в очах друзів, а навпаки, свідчить про те, що ти маєш власну думку стосовно тих чи інших речей та готовий її відстоювати, - пояснює М. Поплавська. – Тому йти на поводу, коли тебе змушують, приміром, випити, не можна. Якщо ж не можеш відмовити друзям, не обов’язково пити – можна зробити вигляд чи випити зовсім трішечки. Підлітки мають відповідати за себе Не останньою підмогою батькам у випускний вечір є також і вчителі. Адже вони теж відповідають за підлітків, і навіть у присутності їхніх батьків. - Зокрема, класні керівники, які не один рік знають не лише своїх вихованців, а й те, як вони поводяться у колективі, можуть припускати, якою буде їхня поведінка під час свята. Проте не слід виключати можливості, що все може піти не так, як гадалося. Тому як батьки, так і вчителі мають бути готові до того, що підлітки під час свята, особливо такого, як випускний вечір, поводитимуться не так, як завжди. Ейфорія та збудження досить часто впливають на дітей не найкращим чином. Їм хочеться пригод, вони гадають, що вже дорослі і їм нарешті все дозволено. Тож контроль за ситуацією має мати місце, проте не надмірний, - зазначає психолог. – Дорослим варто пояснити, що підлітки також мають відповідати самі за себе, свою поведінку та вчинки. Не зайвим буде, наприклад, назначити лідера класу відповідальним за інших – це стимулюватиме випускників контролювати свою поведінку. Класним керівникам, до речі, варто подбати про сценарій вечора, агітувати підлітків до творчості, робити так, аби вони постійно перебували в центрі уваги. Таким чином підлітки будуть чимось зайняті й у них залишатиметься менше часу на пошук пригод. Тому в жодному разі дорослим не слід відпускати все на самоплив. Щойно діти помітять байдужість чи відсутність зацікавленості з боку дорослих, одразу знайдуть спосіб розважитися. І цілком можливо – зовсім не дитячий, каже пані Маргарита. Все має бути в міру Головною запорукою вдалого свята, і випускного балу зокрема, є досить проста річ, стверджує М. Поплавська. А саме – відчуття міри. - Всього має бути в міру – їжі, горезвісного алкоголю і навіть контролю, - пояснює вона. – Дітям келиха шампанського, особливо під час спеки цілком буде достатньо. І вони це також мають усвідомлювати. Оскільки більші дози можуть привести як до буйної поведінки, так і до сонливості, залежно від організму підлітка. А у найгіршому разі – до алкогольного отруєння. За таких умов свята ви вже не відчуєте, буде зіпсовано не лише настрій, а й увесь вечір. Хвилювання, збудження, плюс алкоголь – все це стрес для організму. Про такі наслідки також варто говорити із дітьми. І в будь-якому разі слід наголосити, що випускний вечір – це, перш за все, свято. І як воно пройде і чим запам’ятається – залежить від самих підлітків. Тому перетворювати такий важливий день у своєму житті на пиятику зовсім не годиться і не варто. Якщо дитина йде на випускний сама Батькам у такому разі слід передусім попросити класного керівника, знайомих батьків чи навіть друзів-однокласників дитини, аби вони особисто проконтролювали підлітка, радить М. Поплавська. Також слід пояснити, що дитина може собі дозволити ті чи інші речі, але не зловживати. Стосовно контролю, то, ясна річ, батьки хвилюватимуться, але це не значить, що дитину слід відволікати щохвилини телефонними дзвінками по мобільному. Найкраще наперед домовитися, коли дитина має бути вдома, і щоб час від часу підліток сам телефонував батькам, повідомляючи, чи все гаразд. Якщо ж він не подзвонить, то рідні можуть зателефонувати самі, аби зняти напругу та хвилювання. Таким чином батьки перекладуть відповідальність на самого підлітка, що стимулюватиме його до гарної поведінки.