Виробники оцту дурять буковинців

Наприкінці літа буковинські ґаздині активно роблять заготовки на зиму. А яка ж консервація без оцту? Однак виявляється, від оцту, до якого ми звикли з дитинства і вважаємо безпечним, відмовилися практично в усіх країнах світу, окрім України та Росії.

Оцет виробляють за 5 стандартами

Насамперед варто зазначити, що оцет буває різний. Так звані оцти із харчової сировини – яблучний, виноградний, малиновий, із чорної смородини тощо – виготовлені методом аеробного окислення оцтовокислими бактеріями (простіше кажучи, з будь-якої рослинної сировини, яка бродить, можна зробити оцет). Оцти з харчової сировини поділяють на спиртовий, ароматизований, яблучний і винний.

А продукт, котрий ми купуємо у пляшках із написом «оцет столовий» – не що інше, як розведена оцтова лісохімічна кислота.

– На виробництво оцтової кислоти нині діють 5 державних стандартів, чотири з них розробили ще у 1972-1976 роках. Наприклад, ГОСТ 6968-76 називається «Кислота оцтова лісохімічна. Технічні умови», – розповідає провідний інженер ДП "Буковинастандартметрологія" Ігор Суворов. – Найновішим є національний стандарт ДСТУ 2450:2006, котрий регламентує виробництво оцтів з харчової сировини.

Незважаючи на те, що оцет – продукт не дорогий і не надто затребуваний, деякі виробники все одно розбавляють його водою більше, ніж потрібно

Отриману із розведеної водою лісохімічної кислоти оцтову есенцію або ж оцтову кислоту можна вживати в їжу навіть у стандарті написано, що її необхідно використовувати «для консервування плодів, овочів, рибних продуктів, для приготування майонезів та інших харчових продуктів». Нарікання експертів викликає те, що на етикетці відсутня інформація про те, що оцет виготовлено із кислоти оцтової лісохімічної, отриманої з продуктів піролізу деревини.

Виробники приховують, із чого роблять оцет

Пан Суворов каже, в Україні діє Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, згідно з яким виробник повинен вказати на етикетці сировину, з якої виготовлено продукт. Однак виробники оцту цю вимогу ігнорують, пишучи на пляшці просто «оцет столовий».

Американська торговельна палата навіть написала листа до Кабінету Міністрів України, вимагаючи зазначати на оцті, що його зробили з оцтової лісохімічної кислоти. .

Від синтетичного оцту відмовилися у всіх країнах світу, навіть сусідня Білорусь, заборонила його продавати. «Оцет столовий» залишився лише в Україні та Росії.

– Купуючи оцет, уважно вивчіть етикетку. Якщо там вказано, що він із «ароматом яблука», то перед вами зовсім не яблучний оцет, а той же столовий, тільки із ароматичною речовиною, що асоціативно викликає смак або запах яблука. Виготовляють такі оцти за технічними умовами, котрі розробляє сам виробник, – каже Ігор Суворов.

Фахівці центру незалежних споживчих експертиз, протестувавши оцет, були здивовані результатами. Здавалося б, що може бути не так зі звичайним оцтом, якщо це вода плюс 9% оцтової кислоти – змішав, розлив у пляшки і продавай. Однак виявилося, що деякі виробники нахабно дурять споживачів, розводячи його водою більше, ніж потрібно.

Надія КАРБУНАР

Яблучний оцет – для схуднення і гарної шкіри

Валентина Васюк, доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб БДМУ

Яблучний оцет є надзвичайно корисним для здоров’я. Він містить органічні кислоти (яблучну, аскорбінову, пантотенову), калій, фтор, кальцій, фосфор, магній, залізо, вітаміни, мікроелементи. Усі ці цінні складові яблучного оцту підтримують нормальне функціонування кишечника, регулюють засвоєння жирів. Медики рекомендують використовувати його як тонізуючий засіб при хронічній втомі, анемії, артриті, астмі, ангіні. Під лікарським наглядом яблучний оцет можна застосовувати навіть для лікування гастритів. Найбезпечнішою поширеною дозою для загального оздоровлювального ефекту є одна кавова ложка оцту і стільки ж меду, розведені в склянці теплої води. Пити за півгодини до їжі 2 рази на день. Така доза не зашкодить навіть людям з підвищеною кислотністю. А якщо з кислотністю у вас все нормально, то можна частку оцту збільшити до 1 столової ложки.

Застосовують яблучний оцет і як засіб для схуднення. Аби позбутися зайвої ваги, рекомендують пити зранку півсклянки води зі столовою ложкою оцту. Це також допомагає поліпшити колір і тонус шкіри обличчя, додає енергії.

Можна додавати ложечку оцту в зелений чай з медом – ефект також дуже гарний. Однак варто пам’ятати, що яблучний оцет не можна вживати тим, хто має панкреатит, сечокам’яну або жовчнокам’яну хворобу у стадії загострення, проблеми із підшлунковою залозою, відкриті ерозії або виразки в шлунку, підвищену кислотність шлунка.

Крім застосування всередину, яблучний оцет використовують і як зовнішній засіб. Розведеним оцтом добре ополіскувати волосся після миття голови, це робить його шовковистим і блискучим.

Якщо шкіра обличчя жирна і є схильність до появи вугрового висипання, спробуйте таку маску . Змішайте 4 ст. ложки яблучного оцту кімнатної температури, 2 ч. ложки меду і 2 ст. ложки геркулесу чи вівсяного борошна. Нанесіть маску на очищене обличчя і залиште на 20-30 хвилин. Потім змийте теплою водою. Шкіра стане матовою і чистою.

Підходить яблучний оцет для видалення пігментних плям і веснянок . Змочіть ватяний диск яблучним оцтом і прикладайте до плям на 10 хвилин не менше двох разів на день.

Шкіру зробить пружною маска з яблучним оцтом. Аби її приготувати, необхідно збити 1 яйце, додати 1 ч. ложку меду і 1/4 ч. ложки яблучного оцту. Нанести маску на обличчя і шию. Через 15-20 хвилин змити теплою водою.

Результати перевірки оцту столового

Джерело: test.org.ua