Як це було: Петрівський ярмарок колись тривав два тижні

Цими вихідними у Чернівцях проведуть традиційний Петрівський ярмарок. Триватиме він два дні, а колись, як з’ясувалося, тягнувся два тижні.

Зародилася традиція проведення Петрівського ярмарку ще в часи молдовського воєводи Василія Лупу. У грамоті, виданій воєводою Олександром Добрим 1408 року, йдеться про те, що через Чернівці вже тоді проходили великі комерційні шляхи, а від 1457 року місто стало центром проведення ярмарків та адміністративним центром для всього регіону.

1786 року чернівецька влада вирішили організовувати ярмарки і на інші свята (на Івана, Василія і т.д.), але вони не прижилися. Міцно вкорінився у місті лише Петрівський.

Чернівчани на ярмарок дуже чекали. Сюди приїжджали на торг купці та продавці не лише з усієї Буковини, а й Бухареста та Відня. Адже ярмарок був яскравою подією для чернівчан. Про це йдеться у звіті про Петрівський ярмарок 1832 року.

Розпочинали ярмарок з винесення прапора

У день відкриття Петрівського ярмарку після 14 години перед міською ратушею збиралися чернівчани та гості міста. Головний поліцейський виходив із ратуші з прапором, на якому була іконка, що була символом ярмарку. На ній були зображені Петро і Павло. Люди вітали полійцеського вигуками, підкидали вгору капелюхи, грала музика. Народ виходив на балкони і дахи, щоб побачити процесію. Звідти процесія на чолі з поліцейськими рушала до сучасної Соборної площі, яка ще не була так забудована.

На Петрівському ярмарку можна було придбати все чого душа бажає і повеселитися

На площі стояла будівля пожежної команди і перед нею ставили прапор і стояв він там допоки тривав торг. Також на теперішній Соборній площі було багато дерев’яних будиночків та шатер, які ставили спеціально для продавців. У тому ж звіті йшлося, що поблизу міста виросло нове містечко з палаток та шатер.

Продавали все: від посуду до худоби

Продавали на ярмарку багато посуду, різноманітні тканини, шерстяний одяг, прикраси, скляні і шкіряні вироби майстрів з Ломбардії та Штірії (провінції Австрії). Були й ексклюзивні речі за великі гроші. Продавали також усіляку зброю. Подалі від площі торгували худобою продавці з Румунії. Про різноманіття товарів писали у тодішніх газетах.

На час торжища чимало чернівецьких підприємців здавали в оренду приїжджим колегам по ремеслу свої приміщення. Таким чином місто перетворювалося на суцільний ярмарок. На всіх площах під час ярмарку встановлювали гойдалки, організовували концерти, приїжджав цирк Дубського і Шапіто, лунала циганська музика, яка супроводжувала молдавські танці. Танцювали також вальс і мазурку.

Проводили ярмарок до початку Першої світової війни, а потім вже було не до того.

На розі Червоноармійської і Сторожинецької встановили символ ярмарку

Примар Дмитро Мармелюк разом із іншими чернівчанами розробив план розвитку Чернівців, зокрема економічного, 1934 року. Відтак вирішили відновити Петрівський ярмарок. Для цього створили навіть спеціальний комітет, численні звіти про засідання якого досі зберігають у Чернівецькому державному архіві. На одному із таких засідань було вирішено встановити символічний пам’ятник Петрівському ярмарку в честь його відновлення. У звітах записано, що чернівчани, які увійшли до комітету, самі розробляли ескіз і самі збирали кошти на його створення та встановлення. Варто зауважити, що тоді благодійність була у модні.

На розі сучасних вулиць Червоноармійської та Сторожинецької росла велика тополя, але її вирішили зрізати і на тому місці встановити пам’ятник у формі «Трійці».

А 29 червня за старим стилем 1935 року відновили ярмарок і одночасно презентували громаді пам’ятник. Про це свідчить грамота видана 1935 року.

Того дня чернівчани на чолі з представниками влади пройшлися від ратуші до Соборної площі, а звідти до нового пам’ятника. Він був заввишки близько трьох метрів, який встановили на двометровому підвищенні. Посередині була ікона, де були зображені покровителі ярмарку Петро і Павло, написав Володимир Загородников, а скульптором самого постаменту був Серафим Іфтинський з Топорівців Новоселицького району.

Вдруге традицію проводити Петрівський ярмарок знову перервала війна. Відомостей про свято  1940 року вже немає, хоча припускають, що ймовірно ярмарки могли проводити, але без розмаху.

Марія ГУЦУ, Віталія КОЗМЕНКО