За вилов забороненої риби – штраф

Для когось риболовля – це місце, де можна відпочити на природі, заспокоїтися, але є й такі, хто їздить спеціально за трофеєм. І якщо риба добре клює, привозять додому чимало її. Та варто пам’ятати, що в Україні діють правила любительського і спортивного рибальства.

Згідно із правилами, на вилов риби із Червоної книги встановлено чималі штрафи, на кілька тисяч гривень. Також є норми та обмеження на вилов та вивезення водних біоресурсів. Крім того, правилами передбачено мінімальні розміри риб, які дозволено  виловлювати, а ще снасті та способи рибальства.

Дрібноту виловлювати заборонено

Буковинець Петро К. риболовлею захоплюється з дитинства. Чоловік полюбляє рибалити у вихідні з друзями. Та для нього це радше спортивний інтерес. Адже, за словами чоловіка, у місцях, де він рибалить, як такої великої риби немає. У річці Совиця, яка протікає у Кіцманському районі, велика риба водиться не часто, каже чоловік. Щонайбільше, що можна спіймати, це коропи чи карасики максимум на долоню. Тож, якщо попадає дрібнота, рибак відразу її відпускає. Та часто чоловік спостерігає, коли колеги по вудці, беруть додому усе, що трапиться. Кажуть, підгодовують «мальком» домашніх улюбленців.

Коментар до теми

Інспектори проводять рейди та складають протоколи

Руслан Беженар, завідувач сектору іхтіології та регулювання рибальства "Чернівцірибоохорона"

Проблема безвідповідального вилову риби сьогодні актуальна у Чернівецькій області. Наші інспектори проводять масово-роз’яснювальну роботу серед рибалок. Якщо це не допомагає, складаємо протоколи на порушників. Але поки складаємо протокол на одного порушника, інші встигають втекти.  Також інспектори ходять у рейди на браконьєрів з правоохоронцями, здійснюють перевірку транспортних засобів разом із ДАІ щодо незаконного вивезення водних біоресурсів. Крім того, проводимо перевірки з ветеринарною службою на ринках міста, чи не продають рибу без документів.

У штаті рибоохорони області є 14 інспекторів. І цього недостатньо, аби забезпечити нагляд за порушеннями на водних об’єктах. Крім того, працівники рибоохорони не достатньою мірою забезпечені матеріально-технічними засобами та фінансами для здійснення рейдів. Інспектори, буває, ходять пішки у рейд, коли немає пального, човнів тощо.

Такі рибаки завдають величезної шкоди водним біоресурсам, кажуть іхтіологи. Адже вилов риби, яка ще не почала розмножуватись, це порушення закону та чималі проблеми для екології. Тому нині у водоймах області коропи вагою понад 10 кілограмів, судак чи сом понад 70 сантиметрів, рідкість, або ж утопія, яка могла б реалізуватись, якби не браконьєри з сітками та захланні рибаки.

У Чернівецькій області – 40 видів водних біоресурсів

– Чернівецька область на четвертому місці щодо водності в Україні, – розповідає завідувач сектору іхтіології та регулювання рибальства «Чернівцірибоохорона» Руслан Беженар. – На території області налічується 40 видів водних біоресурсів (риба, раки тощо). Серед них промислову цінність мають 15 видів риб. Це – лящ, судак, короп, сезан, плітка, рибець, карась, товстолобик, амур, сом та інші. Із 40 видів риб, які водяться у водоймах області, сім занесено до Червоної книги України. Це такі: вирезуб причорноморський, стерлядь прісноводна, чоп малий, чоп великий, марена звичайна, марена дунайська, йорж носар, йорж смугастий, бистрянка російська, мінога українська, пічкур, карась звичайний золотистий. Їхній вилов заборонений та карається штрафом.

Окрім червонокнижних є інші види риб, які належать до малоцінних риб. Серед них, окунь, карась сріблястий, верховодка тощо. Ці риби являються кормовим субстратом для хижих видів риб.

У карпатських річках водяться лососеві і форелеві види риб, а у Дністрі частіше трапляються коропові. Та рибакам варто пам’ятати, що попри таке розмаїття водних ресурсів та водних біоресурсів, промисловий вилов риби заборонений і існують певні обмеження на любительське-спортивне рибальство.

Так, згідно із правилами любительсько-спортивного рибальства, норма вилову риби одним рибалкою за одну добу становить 3 кілограми риби та 30 одиниць раків на водоймах загального користування. 

– Вивезення з водойми риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову, – коментує правила Р. Беженар.

Окрім цього, встановлено мінімальні розміри риб, дозволені для вилову. Наприклад, судака можна брати розміром не менше 42 см, сома – 70 см, щуку – 35 см, коропа – 25 см тощо. Тож  недосвідченим рибалкам варто брати з собою лінійку.

Ще один пункт із правил любительсько-спортивно рибальства застерігає, що ловити рибу дозволено тільки вудкою або ж спінінгом. Зокрема,  «на водоймах загального користування - з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом».

Та часто рибаки не дотримуються таких норм, і не раз інспектори застають їх із рибою менших розмірів, або ж знаходять заборонені сітки посеред Дністра.

– Був випадок, коли чоловік спіймав понад три кілограми риби, – розповідає Р. Беженар. – Натомість інспекторам він пояснив, що потрібно відбити пальне, яке витратив на те, аби добратися до річки. Тому відніс улов на ринок. Та там його спіймали інспектори та склали протокол за незаконний продаж риби без необхідних документів.

За червонокнижну рибу – штраф 48 тисяч гривень

Та якщо штрафи за вилов дрібноти не такі значні, «вполювати» червонокнижну рибину обійдеться у майже 50 тисяч гривень. Згідно із правилами витягу з «Червоної книги України. Тваринний світ», штраф за вилов червонокнижної риби становить за декотрі види 48 тисяч гривень (!). Зокрема, таку суму, 48 тисяч гривень, доведеться заплатити за вилов стерляді прісноводної. 14 тис. грн. штрафу заплатите, якщо спіймаєте лосося дунайського. 10 тис. грн. – штраф за вирезуба причорноморського. За вилов інших червонокнижних риб штраф становить близько тисячі гривень.

На водоймах загального користування норми вилову риби одним рибалкою за одну добу - 3 кг риби, 30 раків

Як повідомили у «Чернівцірибоохороні», за останні два роки у Чернівецькій області зафіксовано близько 15 фактів браконьєрського вилову червонокнижних риб. Попри те, що для вилову вирезуба причорноморського потрібна спеціальна наживка, буковинські рибалки це добре знають і роблять спеціальні наживки саме для цього виду риби. Вилучену у браконьєрів червонокнижну рибу працівники рибоохорони передають для наукового дослідження у Зоологічний музей при ЧНУ. А на порушників складають протокол.

За риболовлю під час нересту теж штрафують

Окрім об’ємів, норм та способів рибальства, існує нерестова заборона на риболовлю. Такі заборони накладаються контролюючими органами залежно від сезону, а також стосуються використання снастей і способів риболовлі.

– Для охорони більшості видів у період нересту, а також створення сприятливих умов водних біоресурсів на зимувальних ямах, у певні осінньо-зимові і весняно-літні періоди вводять обмеження, і навіть повну заборону на риболовлю на певних водоймищах, – каже Р. Беженар. – Рибалки мають знати, що законом дозволено використовувати далеко не усі снасті, знаряддя і способи ловити рибу. Зокрема, заборона стосується вилову мережами, острогами і косинками, також з човнів.

Нерестові заборони в Україні на риболовлю у різних регіонах і областях можуть істотно відрізнятися, проте в більшості своїй сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 30 червня.

Та навіть під час нересту органи рибоохорони дозволяють рибалити на визначених ділянках водойм. Але тільки з однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. До прикладу,  це може бути прив’язка до місцевості, зокрема такі місця визначають у межах населеного пункту.

Нагадаємо, за дотриманням правил любительсько-спортивної риболовлі спостерігають інспектори рибоохорони та громадські інспектори. Інспектори мають при собі спецзасоби захисту та зброю. За словами працівників рибоохорони, у Чернівецькій області інспекторам останнім часом не доводилося використовувати спецзасоби та зброю. Хоча такі випадки були зафіксовані у сусідніх областях.

– Без знання правил любительсько-спортивної риболовлі не варто йти до водойм, – каже Р. Беженар. Адже це максимум п’ять сторінок, які можна прочитати під час рибалення, коли не клює.

Мінімальний розмір риб,дозволений до вилову